Де ховається "бункерний дід"? Що відомо про ядерні сховища Путіна
Російський нелегітимний президент Володимир Путін, якого під час пандемії коронавірусної інфекції прозвали "бункерним дідом", має, з огляду на все, десятки укріплених сховищ, де теоретично може прожити місяці, навіть якщо Землю охопить ядерний хаос. "ГОРДОН" розповідає, що відомо про мережу бункерів Путіна.
Мережу ядерних укриттів різної місткості почали будувати на території РФ ще в 1940-х роках – ще до нападу Німеччини на СРСР під час Другої світової війни. "Литературная газета" писала, що будівництво першого бункера в Москві почали у квітні 1941 року. "Метрострой" мав побудувати для Сталіна два бункери під Кремлем, але через напад Німеччини роботи довелося відкласти до осені. Пізніше в Москві добудували "об'єкт 25" – великий урядовий бункер під Кремлем.
У 1950-х, незабаром після того, як СРСР провів випробування власної ядерної бомби і світ охопила ядерна гонка, розпочали будівництво набагато укріпленіших сховищ, здатних витримати ядерний удар і дати змогу вищому керівництву перечекати його наслідки. За даними ЗМІ, у Москві розташовані щонайменше два такі об'єкти: бункер №1 (безпосередньо під Кремлем на глибині 200–300 м, він може вмістити, імовірно, до 10 тис. осіб), а також бункер №2 під Московським державним університетом імені Ломоносова, з'єднаний за допомогою "Метро-2" з бункером №1 та аеропортом "Внуково".
1997 року Центральне розвідувальне управління США в таємній доповіді вказувало, що Москва й далі витрачала мільярди доларів на стратегічні сховища, стверджуючи водночас, що у країни немає грошей на ядерне роззброєння в межах договору "Про скорочення стратегічних наступальних озброєнь" (СНО ІІ).
Читайте також
"Таємне метро будують просто до резиденції президента Росії Бориса Єльцина за межами Москви (ідеться про резиденцію в Ново-Огарьово. – "ГОРДОН"). Підземне будівництво здається більшим, ніж припускали раніше. […] Про таємну багатомільярдну програму будівництва стало відомо менше ніж за два тижні після того, як президент [США Білл] Клінтон і [президент РФ Борис] Єльцин домовилися в Гельсінкі продовжити крайній строк скорочення ядерних озброєнь відповідно до договору про СНО II через побоювання Росії щодо "витрат на демонтаж", – писала газета The Washington Times, посилаючись на джерела в ЦРУ.
Роботи також проводили ще на чотирьох об'єктах у Москві, які могли б використовувати в разі ядерного удару (ще два були розташовані за 60–80 км від столиці, там зберігали запаси кисню і продовольства).
У тому самому звіті згадували два ядерні об’єкти на Уралі: стратегічний командний пункт у гірському масиві Косьвінський Камінь (Північний Урал) і підземний комплекс у горі Ямантау (Південний Урал). У ЦРУ заявляли, що супутникові знімки підтверджували продовження будівельних робіт у "глибинному підземному комплексі" й нове будівництво в усіх надземних зонах ділянки.
"Командний пункт у Косьвінському Камені, схоже, забезпечує росіянам засоби для удару у відповідь у разі ядерної атаки. Призначення комплексу Ямантау незрозуміле", – ішлося у звіті.
Читайте також
"Новые известия" повідомляли, що комплекс Ямантау – це шахта діаметром 30 м із горизонтами, які відходять на різній глибині, загальною довжиною приблизно 500 км. Комплекс може прийняти майже 60 тис. осіб, а за потреби – до 300 тис., із запасом автономності – до пів року. ЦРУ припускало, що керівництво РФ у разі війни мають евакуювати в один із цих комплексів. Чи ховався Путін під горою Ямантау чи під Косьвінським Каменем – невідомо, проте ЗМІ писали, що незабаром після приходу до влади у 2000-х він особисто контролював будівельні роботи на Південному Уралі.
Видання "Собеседник" незабаром після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну писало, що після окупації Криму Росія розконсервувала і зайнялася ремонтом десятків таких об'єктів.
"Точно є бункери й у Москві (глибина укриттів до 200 м), і на Уралі, є бункери в Поволжі", – розповідав головний редактор видання Олег Ролдугін.
За його словами, ремонтні роботи на укриттях активізувалися після окупації Криму 2014 року. Щонайменше один новий бункер для Путіна відтоді побудували з нуля: ідеться про палац у Геленджику (з великою ймовірністю, бункери або іншого роду укріплені укриття є й в інших резиденціях Путіна – наприклад, на Валдаї або в Сочі, – однак про них відомо ще менше).
Читайте також
2023 року The Business Insider виявило плани підземних тунелів під палацом російського диктатора.
"Згідно з планами, тунелі з товстого бетону оснащені вентиляцією, каналізацією, протипожежною системою. Два окремі тунелі завдовжки 40 м і 60 м та завширшки 6 м оточені 40-сантиметровим шаром бетону і мають ознаки вибухостійкості. Численні вентиляційні шахти могли спроєктувати з розрахунком на хімічну атаку", – писало видання.
Експерт, який на прохання видання вивчив ці плани, побачив ознаки "одержимості Путіна виживанням". Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що саме в одному з таких бункерів під час пандемії Путін збожеволів і вирішив розпочати найбільшу війну на європейському континенті з часів Другої світової.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
