Іран може перекрити ще одну протоку, щоб посилити тиск на США
Іран може блокувати протоку у Червоному морі, пише ЗМІ
Фото: ЕРА
Після блокування Ормузької протоки Іран може розпочати використовувати протоку Баб‑ель‑Мандеб як нову точку впливу на США. Про це 14 липня написало Reuters.
Агентство зазначило, що Баб‑ель‑Мандеб є стратегічним шляхом у Червоному морі. Він з'єднує останнє з Аденською затокою і має ключове значення для світових енергетичних потоків. Через нього проходять поставки нафти й газу до Європи та значна частина світового судноплавства. Таким чином Тегеран одночасно загрожує вже двом критичним маршрутам.
Високопоставлений єменський чиновник, якого цитували іранські ЗМІ, повідомляв про готовність закрити Баб-ель-Мандебську протоку, що може призвести до зростання цін на нафту до $200 за барель, звернула увагу авторка статті. Такий розвиток подій він припускав у разі атак Саудівської Аравії на Ємен. Член політичного бюро руху "Ансарулла" хуситів Мохаммед аль-Фара, переконаний, що до таких підбурюють США, вказано в статті. Він додав, що якщо такі дії продовжаться то обидві протоки будуть заблоковані "у рамках оперативного альянсу". Дослідник Близького Сходу у розмові з Reuters висловив думку, що "Іран готовий піти до кінця".
Співрозмовники ЗМІ вважають, що небезпека полягає в невпинному "повзучому потоці місії", під час якого сторони підвищують ставки без прямої конфронтації. На думку аналітиків, конфлікт між США і Іраном вже виходить за межі поля бою та поширюється на економіку. Будь‑які перебої у транспортуванні енергоносіїв можуть спричинити зростання цін і нову хвилю глобальної нестабільності. Іран демонструє здатність впливати на стратегічні шляхи, ускладнюючи завдання США та їхнім союзникам.
Додатковим чинником ризику залишаються хусити, які вже неодноразово атакували судна в регіоні. Їхні дії підвищують небезпеку для руху від Перської затоки до Червоного моря, роблячи цей маршрут ще більш вразливим до загроз. Експерти припускають, що хусити хоча і зберігають здатність порушувати судноплавство через Баб‑ель‑Мандеб, однак навряд чи підуть на ескалацію без чітких вказівок з боку Тегерана. У розмові з виданням вони вказали на те, що будь‑яка спроба цього угруповання створити загрозу руху суден може викликати ширшу військову відповідь США та їхніх партнерів, спрямовану на суттєве зниження можливостей хуситів і обмеження їхнього впливу в регіоні.
Контекст
- Активна фаза війни між Іраном і США розпочалася 28 лютого цього року – цього дня США спільно з Ізраїлем завдали авіаударів по території Ірану, внаслідок яких загинули кілька десятків вищих державних діячів, зокрема верховний лідер аятолла Алі Хаменеї.
- 12 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про блокаду Ормузької протоки військово-морськими силами США. 28 травня США й Іран досягли угоди про 60-денний меморандум щодо припинення вогню та початку переговорів щодо ядерної програми Тегерана. 1 червня Трамп оголосив, що виконав умову Ірану щодо припинення бойових дій між Ізраїлем і Ліваном.
- У ніч на 18 червня США й Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо завершення війни. Наступного дня Центральне командування збройних сил США (CENTCOM) повідомило про офіційне зняття блокади з іранських портів, передбачене документом. Утім, після цього країни знову обмінювалися ударами, через що Трамп 8 липня оголосив, що перемир’я припинене.
- 12 липня Корпус вартових ісламської революції заявив про закриття Ормузької протоки, повідомив Iran International. У відповідь Трамп заявив у телефонному інтерв’ю NBC News, що протока залишається відкритою.