Пошук по сайту

€51.64
$44.79

+22 Київ

Світ

Іран може перекрити ще одну протоку, щоб посилити тиск на США  

Після блокування Ормузької протоки Іран може розпочати використовувати протоку Баб‑ель‑Мандеб як нову точку впливу на США. Про це 14 липня написало Reuters

Агентство зазначило, що Баб‑ель‑Мандеб є стратегічним шляхом у Червоному морі. Він з'єднує останнє з Аденською затокою і має головне значення для світових енергетичних потоків. Ним відбуваються постачання нафти й газу до Європи та значна частина світового судноплавства. У такий спосіб Тегеран одночасно загрожує вже двом критичним маршрутам.

Єменський високопосадовець, якого цитували іранські ЗМІ, повідомляв про готовність закрити Баб-ель-Мандебську протоку, що може призвести до зростання цін на нафту до $200 за барель, звернула увагу авторка статті. Такий розвиток подій він припускав у разі атак Саудівської Аравії на Ємен. Член політичного бюро руху "Ансарулла" хуситів Мохаммед аль-Фара переконаний, що до цього підбурюють США, указано у статті. Він додав, що якщо такі дії триватимуть, то обидві протоки будуть заблоковані "в межах оперативного альянсу". Дослідник Близького Сходу в розмові з Reuters висловив думку, що "Іран готовий піти до кінця".

Співрозмовники ЗМІ вважають, що небезпека полягає в невпинному "повзучому потоці місії", під час якого сторони підвищують ставки без прямої конфронтації. На думку аналітиків, конфлікт між США і Іраном уже виходить за межі поля бою та поширюється на економіку. Будь‑які перебої у транспортуванні енергоносіїв можуть спричинити зростання цін і нову хвилю глобальної нестабільності. Іран демонструє здатність впливати на стратегічні шляхи, ускладнюючи завдання США та їхнім союзникам.

Додатковим чинником ризику залишаються хусити, які вже неодноразово атакували судна в регіоні. Їхні дії підвищують небезпеку для руху від Перської затоки до Червоного моря, роблячи цей маршрут ще вразливішим до загроз. Експерти припускають, що хусити, хоча і зберігають здатність порушувати судноплавство через Баб‑ель‑Мандеб, однак навряд чи зважаться на ескалацію без чітких вказівок із боку Тегерана. У розмові з виданням вони вказали на те, що будь‑яка спроба цього угруповання створити загрозу руху суден може спричинити ширшу військову відповідь США та їхніх партнерів, спрямовану на суттєве зниження можливостей хуситів і обмеження їхнього впливу в регіоні.

Контекст

  • Активна фаза війни між Іраном і США розпочалася 28 лютого цього року – цього дня США спільно з Ізраїлем завдали авіаударів по території Ірану, внаслідок яких загинуло кілька десятків вищих державних діячів, зокрема верховний лідер аятола Алі Хаменеї.
  • 12 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про блокаду Ормузької протоки військово-морськими силами США. 28 травня США й Іран досягли угоди про 60-денний меморандум щодо припинення вогню та початку переговорів щодо ядерної програми Тегерана. 1 червня Трамп оголосив, що виконав умову Ірану щодо припинення бойових дій між Ізраїлем і Ліваном.
  • У ніч на 18 червня США й Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо завершення війни. Наступного дня Центральне командування збройних сил США (CENTCOM) повідомило про офіційне зняття блокади з іранських портів, передбачене документом. Утім, після цього країни знову обмінювалися ударами, через що Трамп 8 липня оголосив, що перемир’я припинене.
  • 12 липня Корпус вартових ісламської революції заявив про закриття Ормузької протоки, повідомив Iran International. У відповідь Трамп заявив у телефонному інтерв’ю NBC News, що протока залишається відкритою.

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях

 Читати