+10 Київ
Кабінет Міністрів планує ухвалити постанову щодо ліцензійних умов для учасників лотерейного ринку, цей процес намагається відкласти Антимонопольний комітет України (АМКУ), який розкритикував документ, пише "РБК-Україна" в редакційній статті.
"Основний меседж звіту – ліцензійні умови носять дискримінаційний характер деяких учасників ринку і їх прийняття потрібно відкласти до внесення змін у закон, на підставі якого працює ця сфера. Можливо, за інших обставин така активність АМКУ і не здалася б підозрілою, але саме в затягуванні процесу прийняття ліцензійних умов на сьогоднішній день серйозно зацікавлені деякі учасники чорного грального ринку. І що зовсім уже підозріло – саме ті, які знаходяться у списку санкцій, тому що належать власникам із Росії", – стверджує агентство.
Автори зазначають, що під час підготовки ліцензійних умов Мінфін виконав усі основні положення закону про держлотереї, що діє з 2012 року: одержувач ліцензії повинен мати досвід роботи на лотерейному ринку від 10 років, володіти не менше ніж п'ятьма тисячами терміналів по всій країні. Ліцензія буде коштувати одноразово 100 тис. прожиткових мінімумів і включати щорічну плату за кожен пункт розповсюдження лотерей.
У ліцензійних умовах обмежено максимальний розмір призового фонду і прописано нормативи, де можуть бути розміщені пункти продажу. Окрім "Ощадбанку", який мав право вести лотерейний бізнес на підставі старих ліцензій, можуть одержати дозвіл і інші державні банки – "ПриватБанк", "Укрексімбанк" і "Укргазбанк".
"Основними гравцями на ринку лотерей протягом останніх років є "Українська національна лотерея" (УНЛ), "М.С.Л." та "Патріот". Саме ці три компанії, а також перераховані вище державні банки за формальними ознаками відповідають пропонованим ліцензійним умовам. Війна з Росією і, як наслідок, санкції, що були накладені указом президента України на цілий ряд юридичних осіб, які мають російських власників, по ідеї, повинні були суттєво змінити ситуацію на ринку. Адже і "М.С.Л.", і "Патріот", яких пов'язують із російськими бенефіціарами, у 2015 році потрапили в санкційний список. У 2017 році санкції проти цих компаній були продовжені. Утім, у реальності це не призвело до краху бізнесу цих компаній в Україні, і вони продовжують працювати", – пише "РБК-Україна".
Журналісти зазначають, що строк дії санкцій має закінчитися 28 квітня.
"Саме тому для обох компаній із санкційного списку вкрай небажано, щоб ліцензійні умови були затверджені зараз. Адже під санкціями шанси на отримання нової ліцензії близькі до нуля. І в такій складній ситуації цим компаніям прийшов на допомогу Антимонопольний комітет", – аналізують автори статті.
Зауваження АМКУ стосуються законів України та містять рекомендації щодо внесення змін до законів, а не до ліцензійних умов, які критикує комітет, пише агентство.
"Ураховуючи, що Антимонопольний комітет забив тривогу, але не надав суттєвих аргументів для того, щоб затвердження ліцензійних умов було відкладено до кращих часів, виникає підозра, що його діяльність була інспірована третіми особами. Шукай, кому вигідно – золоте правило, яке приводить до висновку, що продовжити чотирирічну ситуацію "сірої зони" абсолютно в інтересах компаній, які бояться не отримати ліцензію через своє перебування в санкційних списках. А головною постраждалою стороною у випадку, якщо процес знову затягнеться на невизначений строк, може стати держава", – припускає "РБК-Україна".
