"Мені здається, що [Харків, Дніпро, Миколаїв, наприклад] технічними, промисловими центрами залишаться. Питання в тому, що промисловість буде іншою. Я, наприклад, не уявляю собі відновлення в повному обсязі "Азовсталі" [у Маріуполі Донецької області]. У Європі таких гігантів немає. Вони є в Америці. Але там масштаби інші. Але це теж треба мати на увазі. У нас інший підхід має бути до всього", – переконана експертка.
Вона зізналася, що дуже сподівається, що в Україні потужно розвиватиметься медицина й релаксація.
"Я мрію, що Буча [Київської області] стане величезним медичним хабом. І якщо ось перед війною, перед COVID-19 до нас приїжджали переважно по стоматологічні послуги, гінекологічні [косметичну хірургію]. Навколо цього починає розвиватися все. І, мені здається, це було б чудово для України", – вважає Лібанова.
З інших галузей економіки, за її прогнозом, спочатку в повоєнній Україні кілька років домінуватиме будівництво.
"А далі починаються питання. Ну, зрозуміло, АПК буде. Не займатися в Україні АПК – це однаково, що в арабських країнах не займатися нафтою", – зазначила експертка, скептично відреагувавши водночас на припущення, що Україна може стати країною, яка експортує газ.
Лібанова також наголосила, що бути сировинним придатком Україні невигідно.
"Річ у тім, що якщо ми, як і раніше, продаватимемо сировину – це одне, а якщо ми почнемо продавати не сировину – це вже буде зовсім інше. І, чесно кажучи, з огляду те, як почали в нас розвивати військову промисловість, думаю, що в цьому плані в нас величезне майбутнє", – вважає вона.
На її думку, є сенс перемістити промисловість, особливо оборонну, із Харкова.
Лібанова погодилася з тим, що зараз Україна існує в "моделі виживання" і ситуація може ще погіршитися, доки триває війна. Але в тому, що в Україну прийдуть інвестиції і гроші на відновлення будуть, вона не сумнівається.
"Я не знаю, це будуть російські [конфісковані або репараційні] гроші або якісь інші, але гроші будуть. Не тому, що нас шкода, чи з гуманітарних міркувань, чи з почуття провини. Просто тому, що бідна Україна – завжди ласий шматочок для агресивного сусіда. Щоб ми могли чинити спротив, ми маємо стати багатою країною. Досить багатою, щоб випускати озброєння самим і купувати його за кордоном. Інакше нічого не буде. Тож гроші нам дадуть. Тут я не дуже непокоюся. Думаю, дадуть під жорстким контролем", – резюмувала експертка.