+1 Київ
Лібанова підтвердила припущення, що в перший рік повномасштабної війни в Україні було багато незапланованих вагітностей і "не тільки".
"Ще були ті [вагітності], що до початку війни виникли", – пояснила вона.
Експертка попереджає, що це не переломило ситуації, і в умовах, що склалися, треба очікувати на демографічну кризу.
"Див не буває. Ми дуже помилилися, коли прикидали кількість народжених 2022 року до того, як дістали інформацію від Мін'юсту. Ми помилилися сильно, до того ж у менший бік. Ми очікували, що ситуація буде гіршою, ніж вона виявилася", – зізналася експертка.
За її словами, зараз Інститут демографії та соціальних досліджень чекає на дані за 2023 рік, "щоб подивитися вже 2023-й і 2022-й" і зрозуміти, що сталося.
"Не дуже зрозуміло, як реєструють... Але, безумовно, зниження народжуваності буде. Хоча й перед війною народжуваність в Україні була не дуже", – зазначила Лібанова.
За її словами, депопуляція в Україні розпочалася 1991 року, і зниження кількості населення триватиме.
"Жодного року не було інакше. 1993-го не так сильно – був міграційний приплив, а далі практично міграція звелася до нуля. Принаймні те, що давав Держстат. 50 тис. – це не міграція для України. І депопуляція в цьому контексті була абсолютно неминучою", – заявила Лібанова.
Вона уточнила, що депопуляцію фіксують в усіх європейських країнах, але там її компенсує міграційний приплив. Україні, за її оцінкою, щоб уникнути депопуляції, необхідно приймати щонайменше 300 тис. мігрантів на рік. Звідки брати ці 300 тис. людей – це, за її словами, "уже друге питання".
Вона наголосила, що в Україні "ми теж народжуємо менше дітей", але зовсім з інших причин, ніж у Європі, де це пов'язано з підвищенням рівня життя.
"Річ у тім, що народження дитини – це не лише рівень життя. Тут дуже багато чинників, які для сім'ї відіграють вирішальну роль під час ухвалення рішень. У XXI сторіччі випадкових народжень не так багато, як було раніше. Загалом причина депопуляції – дуже низька народжуваність, старіння населення, деформація вікової структури. Грубо кажучи, народжувати нема кому, а вмирати є кому. Ось до чого це зрештою зводиться", – підсумувала Лібанова.
