На фондових ринках учора була кривава різня бензопилою. Але це ще не початок світової фінансової кризи

Апокаліпсис відміняється.

Тільки лінивий учора не написав, що фінансовий світ руйнується. Японський фондовий ринок упав на 12%, найбільше з 1987 року, а американський ринок так гепнувся зранку, що з ходу втратив $2 трлн капіталізації.

Коротше кажучи, на світових фондових ринках була кривава різня бензопилою.

І знов пішли згадки про 2008 рік, світову фінансову кризу й американську рецесію. Час називати понеділок чорним і стрибати з дахів хмарочосів. А японці, звісно, мають свою сталу практику поведінки, коли честь постраждала, і їм підказувати не треба.

А ще й серпень. Традиція...

Але понеділок завершився. А зранку у вівторок Японія зростає на 10%, відіграючи більшість втрат попереднього дня. Американські індекси зростають. Сонце сяє. І навіть біткоін відновлюється.

Що це було? Поки що немає причин вважати, що ми бачимо початок повноцінної кризи на фінансових ринках. І виглядає так, що ми спостерігаємо сильну корекцію. Хоча для остаточних висновків треба почекати трошки довше. Бо початок як корекції, так і фінансового обвалу може виглядати абсолютно однаково.

Ринки дійсно сильно впали за останні кілька торгових днів. Усе почалося ще в п'ятницю, коли завалилися американці. Японці це свято пропустили, бо, власне, вже пішли відпочивати в той момент, коли американці в п'ятницю приступили до розпродажів. І саме тому понеділок виявився таким негативним у Токіо. Вони просто наздоганяли з традиційною японською завзятістю. На додачу, паралельно дуже сильно укріплювалася японська єна. Це стало результатом рішення їхнього центрального банку. Але фішка в тому, що японський фондовий ринок, який так сильно падав, обліковується якраз у єнах. Що логічно. І тому, коли ціни в єнах стрімко падали, у доларах вони не те щоб сильно змінювалися, адже паралельно зростав курс японської валюти.

Що спричинило цей процес? Що стало спусковим гачком у п'ятницю, коли американці почали продавати, продовживши це робити в понеділок? Страхи рецесії. Після кількох років дуже сильної економіки у США, коли статистика, що виходила, відволікала від думок про рецесію, останні дані були менш оптимістичні. Особливо дані з ринку праці. І це підігріло страхи. І пішли розпродажі. А ще й серпень. Не те що є якесь астральне прокляття. Просто є відпустки. Багато людей не працює. А в результаті на ринку низька ліквідність і будь-які рухи отримують більшу амплітуду.

Тут треба зазначити важливі моменти. Перше – ринки приступили до розпродажів після дуже довгого періоду зростання і перебуваючи близько до історичних максимумів. Тобто дуже довго накопичувався цей потенціал для падіння. І тому навіть зниження такого масштабу залишає ринки дуже дорогими.

Друге – саме рецесія. Дійсно, її ймовірність стали оцінювати як більшу. Але яка це ймовірність? Банк Goldman Sachs переглянув оцінку ймовірності рецесії й поставив її на рівень 25%. Така собі ймовірність. Точно не виглядає як невідворотна подія.

Тому мова і йде про те, що, скоріш за все, ми маємо справу з корекцією, і час панікувати не настав. Чи може він настати? Та звісно. По-перше, ринки дуже довго зростали. І накопичили купу дисбалансів. І купа бульбашок надулася. Не просто так Воррен Баффет, цей здоровий глузд фондового ринку, уже дуже сильно вийшов у кеш. Бо ринки дуже дорогі. І зростали переважно на хайпі. Як, наприклад, хайп штучного інтелекту, що дуже нагадує історію доткомів із 2000 року. Що розігнав окремий сегмент ринку й тягнув за собою всі індекси. Другий момент – це високі ставки. Вийшовши на стежку війни з інфляцією, американський регулятор суттєво підняв ставки, вартість грошей в економіці. І це після десятиліття, коли гроші нічого не вартували й були завжди доступні. Це мало спричинити наслідки. Але поки що вони незначні. Або приховані. Так чи інакше, це може стати спусковим гачком для справжньої кризи, а не просто для корекції.

Рано чи пізно ринки проваляться – і криза станеться. Але, як то кажуть, "не сьогодні". Схоже, що не сьогодні.

І окремий привіт тим, хто вирішив ховатися від проблем у біткоіні. Як актив, що має стати контрциклічним захисником у період криз. Цей біткоін, звісно, і дуже очікувано, завалився більше всіх. Бо він є чисто спекулятивним активом. І є індикатором схильності спекулянтів до ризику. Коли сонце сяє, ринки зростають і страху немає, то люди готові ризикувати. І зростає біткоін. Але коли небо затягує хмарами і треба пересидіти в тихому місці, то починають продавати те, що маркується як найбільший ризик. І тому починають із продажу біткоіна. І тому коли справжня криза станеться, коли ми побачимо не корекцію, а саме падіння ринків на 30%, 40%, а може, і 50%, то лусне й бульбашка біткоіна. І захистити цей актив, як золото, під час криз нікого не зможе. Може, ця корекція стане нарешті уроком для тих, хто бачить у біткоіні щось більше, ніж воно є насправді.

А що Україна? Поки триває війна, наша інтеграція у світову економіку обмежена, і кризу ми відчули б тільки через падіння цін на метал і руду. З іншого боку, навіть така корекція суттєво вдарила по вартості нафти. Що ж казати про справжню кризу. І по російському бюджету це вдарило б дуже сильно. Тому Путін, хоча і постійно провокує міжнародну нестабільність, має молитися на американський фондовий ринок і щоб із ним нічого не сталося. Чи вплинуло б на рівень підтримки України союзниками? Навряд чи. Бо ці суми є дуже незначними на тлі інших витрат.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора