Путін ставить на хаос і сварки. У Кремлі прорахували, що цей обмін стане приводом для Трампа атакувати Білий дім

Політичний обмін. Перші висновки.

1. Обмін чітко вписується у виборчу логіку демократів, і Путін підіграв їм. Але перша помилка наших експертів полягає в тому, що це розцінюється як ставка на Камалу Гарріс. Путін ставить на хаос і сварки. У Кремлі чітко прорахували, що цей обмін стане приводом для Трампа атакувати Білий дім. Ще раз повторюю: Путіну потрібен хаос і сварки, а свого кандидата в нього не існує.
2. Путін став умовно рукопотисним, попри заяви Байдена, що йому нема про що говорити з Путіним. При цьому в Росії заспівали пісню "русскіє своїх нє бросают", що вигідно Путіну. Тобто Путін узагалі нічого не втратив. Він показав Заходу готовність до переговорів, але при цьому не продемонстрував жодних бажань змінювати свій "мирний" ультиматум по Україні.
3. Важливо зазначити, що в цьому всьому взагалі не було Китаю, який шукає своє місце в цій геополітичній грі. Кремль продемонстрував Китаю, що може самостійно грати в політичні ігри без посередників. Простіше кажучи, Кремль у черговий раз (після загравань із КНДР і наступу на китайські "позиції" в Африці) показує Пекіну свою політичну незалежність. Це якщо коротко про улюблену тезу багатьох про те, що Росія – васал Китаю.
4. Обмін поки не виглядає прелюдією до результативних переговорів. Виходячи з концепції "хаотизації американської політики", Путіну потрібно водити за ніс адміністрацію Байдена, а потім і Трампа, аби змусити їх почати діалог із Росією. Для Путіна головне завдання – повернення до діалогу. І діалог зараз – це найголовніша мета Путіна.
5. Яка вірогідність заморозки конфлікту в цьому році (або на початку наступного)? Є дві прямо протилежні концепції. Одна передбачає можливість цієї заморозки. Друга, виходячи з плану Помпео, передбачає війну ще рік-два. За цей час у Росії остаточно будуть знищені (завдяки ЗСУ) радянські запаси танків, БМП і літаків, а отже, у перспективі до п'яти – семи років як мінімум Росія фізично не матиме можливості загрожувати НАТО. Імовірність другого сценарію зараз виглядає більш вірогідною, особливо зважаючи на те, що Путін сам себе загнав у пастку й не може радикально знизити свої вимоги.
6. Ідеальний сценарій для США – максимальне ослаблення РФ із розворотом у бік Заходу (відрив від Китаю). Для КНР ідеальний сценарій – ослаблення РФ і максимальне прив'язування її до Китаю. Водночас РФ не має технологічної спроможності без США або КНР будувати сильну регіональну державу в перспективі 10–15 років. Деградація (технологічна) російської економіки почалася вже зараз. За таких умов Путіну вкрай важливо було б зупиняти війну зараз і пробувати загравати з Пекіном і Вашингтоном одночасно, але виглядає так, що він явно не готовий до серйозних поступок. І головна причина – це визнати, що Росія – не третій полюс світу.
7. Щодо України, то ми маємо розуміти: Путін хоче повторити на нашій території історію кінця XVIII століття, яка відома як три розділи Польщі. Але тоді це вдалося зробити перш за все через міжнародну коаліцію на підтримку цього процесу. Зараз наша головна дипломатична задача – не дати можливості сформувати навіть натяки на таку коаліцію. Якщо хтось вважає, що це неможливо, той глибоко помиляється.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора