Рада дозволила призивати на військову службу засуджених

За ухвалення в цілому законопроєкту №11079-1 про мобілізацію засуджених проголосувало 279 народних депутатів.

"Ризики по антикорупції, на яких наголошував антикорупційний комітет, частково прибрали. Зокрема, право мобілізуватися з тюрми прибрали для депутатів і частини топкорупціонерів (з виключеннями), а також винним у тяжких злочинах (на кшталт вбивства, зґвалтування)", – наголосив нардеп.

Закон пропонує внести зміни до Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого кодексів й інших законів про запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для їхньої безпосередньої участі в обороні України. Згідно з пояснювальною запискою, суд зможе умовно-достроково звільнити людей, які відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі для проходження військової служби за контрактом.

Не можуть мобілізувати ув'язнених за такі злочини, якщо судимості не погасили або не зняли в установленому законом порядку:

• злочини проти засад національної безпеки України;
• навмисне вбивство двох або більше осіб чи пов'язане із зґвалтуванням;
• злочини проти статевої свободи;
• тероризм;
• ДТП у стані сп'яніння зі смертельними наслідками.

Одна з авторок законопроєкту, голова партії й заступниця голови фракції "Слуга народу" Олена Шуляк, зазначає, що також не можуть мобілізувати:

• тих, хто зазіхав на життя правоохоронців;
• тих, хто вчинив особливо тяжкі корупційні порушення;
• тих, хто мав особливо відповідальне становище, незалежно від статті злочину (міністри, депутати, їхні заступники й помічники тощо).

Вона також пояснила, що для такого звільнення до закінчення строку покарання має залишатися не більше ніж три роки. Окрім того, необхідна добровільна згода на мобілізацію від самого засудженого, відповідність його фізичного й психічного здоров'я вимогам служби у ЗСУ, письмова згода від командира військової частини.

Ця категорія мобілізованих проходитиме службу у спеціальних підрозділах. Над мобілізованими встановлять адміністративний нагляд, спостерігати будуть командири їхніх військових частин.

"Вистояти в умовах тотальної війни проти противника з більшою кількістю ресурсів можна, тільки консолідуючи всі сили. Цей законопроєкт – про нашу боротьбу й збереження української державності", – вважає Шуляк.

Контекст:

Про те, що Мін'юст готує зміни до чинного законодавства, які дадуть змогу громадянам країни із судимістю мобілізуватися в сили оборони, 18 січня заявила заступниця Малюськи Олена Висоцька. За її слівами, з початку повномасштабного вторгнення до Мін'юсту надійшли від засуджених тисячі звернень про те, що вони хочуть вступити на службу.

На обговоренні урядового законопроєкту про мобілізацію в комітеті Верховної Ради з національної безпеки та оборони 4 січня проти набору в армію людей із кримінальним минулим виступив тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.

Законодавчу норму, яка обмежує мобілізацію засуджених, міністр юстиції Денис Малюська вважає застарілою. Армія за нинішніх умов "може приймати багатьох, якщо не всіх", вважає міністр. Він припускав, що колишні ув'язнені воюватимуть у складі окремих загонів, а командуватимуть ними "тільки командири, які розуміють, із ким матимуть справу і як із цим працювати".

У першому читанні Рада ухвалила законопроєкт 10 квітня.

Скільки засуджених можуть призвати завдяки новому закону, не зрозуміло. Колишній голова Державної пенітенціарної служби Сергій Старенький у коментарі ТСН заявляв, що мобілізувати можна до 10 тис. осіб. За його даними, в ув'язненні станом на кінець 2023 року було приблизно 65 тис. осіб, 20 тис. з яких ще не засуджені. "Із 40 тис. 4–5 тис. – це жінки, неповнолітні, люди похилого віку. Окрім того, є велика кількість засуджених, котрі мають інфекційні захворювання, які передаються від однієї людини до іншої. Тобто мобілізувати можна 5–10 тис. ув'язнених", – говорив він.