"Росія хоче переконати нас у своїх перемогах, але програє на політичному та на військовому фронтах". Рада Безпеки ООН провела засідання, присвячене другій річниці великої війни. Головні заяви

На початку засідання постпред країни-агресора РФ Василь Небензя, взявши слово, розмірковував про політику країн ЄС і озвучив низку пропагандистських тез, зокрема просив "відповісти на риторичне запитання", чому експрем'єр Великобританії Борис Джонсон "відмовив Київ укласти вже парафовані у квітні 2022 року мирні угоди з Росією".

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш застеріг від використання "інтерпретацій історії" та закликав до поваги до Статуту ООН.

"У будь-якій війні страждають абсолютно всі, але народ України страждає просто жахливо через війну, яку веде Росія", – підкреслив він, нагадавши про жертви серед цивільного населення України і руйнування інфраструктури внаслідок обстрілів. Також Гутерріш нагадав, що зафіксовано випадки катувань ув'язнених цивільних осіб і понад 200 випадків сексуального насильства, скоєних російськими військовими щодо українців. Він закликав притягнути винних до відповідальності.

"Багато українців живе в умовах нічного кошмару, коли гинуть їхні діти або вони їх втрачають. Усі депортовані діти мають дістати можливість возз'єднатися зі своїми сім'ями", – додав він.

Міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне, який виступав далі, нагадав про незаконну окупацію Росією Запорізької АЕС, а також засудив депортацію українських дітей, вбивства, тортури та зґвалтування окупантами цивільних. Він наголосив, що для РФ це знаряддя війни, і також закликав притягнути до відповідальності винних за ці злочини.

"Ордери на арешт, видані МКС минулого року, – Росія хотіла б, щоб ми про них забули. Росія хоче переконати нас у своїх перемогах, у своїх успіхах. Росія хоче, щоб ми припинили гарантувати власну безпеку, безпеку України, але Росія програє на політичному й на військовому фронтах за підсумками двох років величезних втрат, за підсумками людських втрат і за підсумками безжальних репресій у самій Росії [до людей], які заявляють, наскільки абсурдна ця війна. Економіка Росії має проблеми, незважаючи на те, що статистично стан справ покращився. Але Росія не зможе нас демотивувати, ми віддані тому, щоб і надалі підтримувати Україну й нарощувати цю підтримку та відповідати на загрози з боку Росії для нашої безпеки", – підкреслив він, додавши, що Україна бореться за виживання і саме вона прагне миру.

Глава МЗС Великобританії Девід Кемерон говорив про хоробрість українців, нагадав про звільнення Україною захопленої окупантами території та про витіснення російського флоту з Чорного моря.

Він звернувся до президента країни-агресора РФ Володимира Путіна з низкою запитань.

"Моє запитання Путіну просте. Чому його уряд стверджує, що це битва між братами, і що це за збочена форма братерства, заради якої має бути загублено так багато життів? Як Росія виконує свої обов'язки як постійний член Ради Безпеки щодо підтримання міжнародного миру і безпеки? І скільки смішних пояснень цьому вторгненню ми маємо зараз? То вони [українці] злочинці чи співвітчизники-росіяни?" – сказав Кемерон.

"У російських військових закінчується сучасне обладнання. Їм доводиться закуповувати боєприпаси у Пхеньяна. Застарілі, низької якості. І ціле покоління молодих росіян було кинуто в м'ясорубку. Що ви скажете їхнім матерям, за що вони загинули, – додав він, звертаючись до Небензі. – Кремль очікує, що Україна здасться. Але вона стоїть за свою свободу. І ви знаєте відповідь Сполученого Королівства".

Кемерон нагадав, що Великобританія стала першою країною, з якою Україна підписала угоду про гарантії безпеки, і 23 лютого запровадила черговий пакет санкцій проти РФ.

"Ці санкції є нагадуванням: ми не здамося, ми твердо підтримуватимемо Україну, – додав він. – Ніщо не має важливішого значення для членів ООН, ніж недоторканність кордонів. Саме тому ніщо не повинно мати для нас більшого значення, ніж поразка Путіна. Ми маємо бути твердими, ми не повинні здаватися".

Ігнаціо Кассіс, міністр закордонних справ Швейцарії, говорив про неефективність Радбезу ООН щодо захисту України. "На жаль, за останні два роки Рада Безпеки не змогла повністю виконати свої обов'язки й гарантувати мир і безпеку України та її народу. Ми постійно закликаємо до миру – і що сьогодні? Загибель тисяч людей, мільйони переміщених осіб і незліченна кількість зруйнованих сімей", – сказав він і закликав "шукати шлях до миру".

Кассіс нагадав, що Швейцарія погодилася організувати саміт глав держав, присвячений українській формулі миру (на прохання України).

"Ми добре розуміємо, наскільки складне це завдання. Що шлях до нього непростий і перспективи неоднозначні. Але ми невтомно працюємо, щоб досягти прагматичного результату", – додав він і закликав країни ООН "зробити перший крок". За словами міністра, Швейцарія прагне розпочати до літа процеси, пов'язані із самітом миру.

Глава МЗС Південної Кореї Юн Сок Йоль, зі свого боку, закликав до виконання норм міжнародного гуманітарного права, розповів про допомогу його держави Україні і висловив стурбованість зростанням військової співпраці КНДР і Росії. Він заявив, що поява у РФ північнокорейських ракет може призвести до ескалації та затягування війни, а ймовірна поява у КНДР сучасних військових технологій буде загрозою для Корейського півострова.

Постпред США в ООН Лінда Томас-Грінфілд нагадала про засідання Радбезу, яке відбулося два роки тому, напередодні вторгнення, і наголосила: агресор – Росія, і саме РФ може закінчити війну.

"На тлі брехні, яка прозвучала тут у залі з Москви, ми й далі підтримуємо народ України. І ми й далі вимагаємо, щоб Росія припинила свої звірства, вивела війська за міжнародно визнаний кордон України і повернула дітей, вивезених з їхніх домівок", – наголосила вона.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба нагадав, що за час перебування Путіна при владі РФ розпочала чи приєдналася щонайменше до трьох війн: у Грузії, Україні та Сирії.

"Росія діяла щоразу, коли ця рада не діяла. На кожне слово, сказане в цій залі, Москва забирала реальне людське життя. Це триває просто зараз. І лише спільними та рішучими діями ми можемо поставити агресора на місце й відновити міжнародний мир та безпеку, – наголосив міністр. – Напередодні вторгнення два роки тому я заявив в ООН, що жодна країна не зможе пересидіти кризу, яка насувається. Так і сталося. Тож прошу тих, хто не почув мене два роки тому, почути мене зараз. Ми або зупинимо Росію зараз, вигнавши загарбників з України, або полумʼя, яке запалає в інших частинах світу, забере мільйони життів".

Контекст:

Країна-агресор РФ розв'язала війну проти України у 2014 році, коли окупувала Крим і частини Донецької та Луганської областей. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну з північного, східного й південного напрямків.

У квітні сили оборони вигнали окупантів із північних областей України, восени деокупували частини Херсонської, Миколаївської та Харківської областей.

23 лютого 2024 року у Нью-Йорку також відбулося засідання Генеральної Асамблеї ООН, присвячене річниці вторгнення. Кулеба, виступаючи у ГА, закликав світових лідерів узяти участь у Глобальному саміті миру.