Аудитори розповіли, куди з УАФ за часів Павелка могли "зникнути" 1,7 млрд грн

Загалом аудитори перевіряли діяльність УАФ із 2015-го до 2023 року включно. За підсумками моніторингу асоціація могла втратити понад 1,7 млрд грн. Зазначають, що це майже на 400 млн грн більше, ніж сума, яку вказували в попередніх підсумках перевірки.

Загальну суму втрат, на яку вказують аудитори, видання ділить на кілька підпунктів, які стосуються діяльності УАФ:

• Newport (544,3 млн грн);
• депозити й пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" (366,2 млн грн);
• "ФФУ Продакшн" (286,2 млн грн);
• придбані послуги (271,5 млн грн);
• система виплати винагород (205,9 млн грн);
• інше (138,7 млн грн).

Newport Management LTD – компанія-посередник, із якою УАФ уклала угоду 1999 року. Через неї УАФ отримувала кошти, які надавали ФІФА й УЄФА для розвитку українського футболу. Лише протягом 2015–2016 років, за даними аудиту, УАФ не зафіксувала в обліку €12,6 млн (531 млн грн) цільового фінансування УЄФА. Також аудитори помітили розбіжність між перерахованими Newport коштами й отриманими асоціацією (тоді ще федерацією) в сумі €331 тис. (14 млн грн).

Окрім того, компанія переказала €11,4 млн (481 млн грн) іншим стороннім юридичним особам, яких аудитори класифікували як таких, що не мають стосунку до футболу.

Також 2016 року створили "ФФУ Продакшн" – дочірню компанію УАФ, котра займалася придбанням обладнання й сировини для роботи заводу з виготовлення штучної трави, який мали збудувати в Київській області. Закупівлі обійшлися у понад 230 млн грн, але їх усі здійснили через контрагента S.D.T.FZE.

Щодо цих закупівель відкрили кримінальну справу, через яку 2022 року арештували Павелка й колишнього генерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького. Слідство їх підозрювало в "забезпеченні обернення у власність підконтрольної співучасникам злочину компанії S.D.T.FZE (ОАЕ) коштів на суму 26 млн грн".

"Чемпіон" також пише, що протягом 2017–2018 років Міністерство молоді та спорту України виділило кошти для будівництва 761 спортивного майданчика по всій Україні. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України рекомендувало закуповувати штучне покриття, яке у країні виробляв лише завод Павелка, хоча вартість трави від "ФФУ Продакшн" була вищою, ніж у європейських виробників.

Штучну траву Павелка використали для облаштування 296 майданчиків, а сама "ФФУ Продакшн" безпосередньо здійснила будівництво 66 майданчиків у Києві. Компанія уклала договори підряду з комунальним підприємством "Житло-сервіс", і щодо цієї угоди також триває судова тяганина. Зокрема, керівництво УАФ підозрювали в заволодінні 9 млн грн під час будівництва стадіонів у столиці. Загальна сума збитків через завищену вартість штучного покриття 698 полів сягнула приблизно 300 млн грн.

Окремо аудиторів також зацікавила фінансова допомога дочірнім компаніям і третім особам, яка, ймовірно, також призвела до фінансових втрат УАФ.

Ідеться, зокрема, про 2,7 млн грн, які "УАФ Маркетинг" надала "ФФУ Продакшн" і 10,4 млн грн, які остання передала "Спорт Технологіям".

Аудитори також зафіксували завищення цін на понад 3 млн грн на проведенні тендерів.

Контекст:

Павелко очолював Українську асоціацію футболу (раніше – Федерація футболу України) з березня 2015 року до 25 січня 2024 року. У 2014–2019 роках він був депутатом Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка.

22 листопада 2022 року портал FootballHub поінформував, що Павелка й Запісоцького повідомили про підозру в заволодінні коштами через зловживання службовим становищем. Печерський райсуд Києва обрав для Павелка запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою внесення 9 млн 880 тис. грн застави. Заставу за нього внесли.

У червні 2023 року Павелка знову відправили під арешт. Однак наприкінці лютого 2024-го Львівський апеляційний суд задовольнив клопотання захисту Павелка й скасував ухвалу про продовження його арешту, повідомляла "Українська правда".