Голосування відбулося на 26-му конгресі УАФ у Києві. За Шевченка проголосувало 93 учасники конгресу, одна людина не брала участі в голосуванні.
Шевченко став кандидатом на посаду президента УАФ 12 грудня 2023 року. Екстренер збірної України дав письмову згоду на участь у виборах і був єдиним кандидатом на посаду глави УАФ.
На цій посаді Шевченко замінив Андрія Павелка, який очолював УАФ із 2015 року (у серпні 2023 року його усунули з посади, але адвокати Павелка вважають рішення незаконним).
Як повідомляє Tribuna.com, Павелко, який перебуває зараз у СІЗО, звернувся до конгресу УАФ із листом (його зачитали), у якому заявив, що не може брати участь у засіданні і "штучно позбавлений можливості реалізовувати свої права, у тому числі як президент УАФ".
Контекст
З березня 2015 року Українську асоціацію футболу (раніше – Федерацію футболу України) очолював Павелко. У 2014–2019 роках він був депутатом Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка.
22 листопада 2022 року портал FootballHub повідомив, що Павелка й генерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького повідомили про підозру в заволодінні коштами через зловживання службовим становищем. Печерський райсуд Києва обрав для Павелка запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою внесення 9 млн 880 тис. грн застави. Заставу за нього внесли.
У чому саме підозрюють Запісоцького, не повідомляли. Йому, як пише FootballHub, суд також обрав запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою внесення 9,8 млн грн застави.
17 лютого 2023 року український журналіст Костянтин Андріюк повідомив у Telegram, що Печерський райсуд Києва ухвалив рішення усунути Павелка з посади президента УАФ на місяць.
16 червня Шевченківський райсуд Львова відправив Павла під арешт. Останній арешт продовжили до 18 січня 2024 року, писав FootballHub.
11 липня адвокати Павелка повідомили, що Шевченківський райсуд Львова не продовжив рішення про усунення Павелка з посади. Проте вже 2 серпня суд у Львові знову усунув Павелка з посади.
0 Київ
