Бізнес закликав владу створити чіткі механізми мобілізації та бронювання працівників
Тема мобілізації набула особливого значення для бізнесу протягом останніх місяців, коли територіальні центри комплектування значно посилили мобілізацію безпосередньо на підприємствах, пише Центр транспортних стратегій в аналітичній статті "Складне рівняння мобілізації: Як захистити країну та не позбавити транспортну галузь кадрів".
"Коли ми говоримо про ту чи іншу мобілізацію, ми повинні знати, що один воїн – це шестеро людей у цивільному житті, які сплачують податки", – наводить видання слова президента України Володимира Зеленського.
Отже, додаткова мобілізація – це працівники, коштом яких будуть утримувати військо, але цих працівників стає дедалі менше, зазначає автор публікації Андрій Муравський.
На проблему звернули увагу в Європейській бізнес-асоціації, там заявили, що багато підприємств не змогло здійснити бронювання через тривалість погодження поданих списків на бронювання. Водночас очікувана додаткова мобілізація може лише посилити кадровий голод у цивільній сфері. Тому бізнес хвилює, щоб у нових законопроєктах, які стосуються мобілізації, не було положень, котрі можуть ускладнити процес бронювання, зазначають у ЦТС.
"EBA вже висловила своє занепокоєння законопроєктом щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби №10378 і законопроєктом щодо посилення відповідальності за військові правопорушення №10379. І прогнозує, що запропоновані в них норми "можуть призвести до зростання кількості "зарплат у конвертах" та неофіційного працевлаштування, відтоку іноземних інвестицій, суттєвого погіршення умов ведення бізнесу", – наголошують у ЦТС.
В ЕВА також підкреслили, що вручати повістки мають "суто компетентні органи без наділення такими повноваженнями й інших структур або юридичних осіб, аби уникнути додаткового суттєвого навантаження, зловживань та плутанини". Водночас розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади у сфері мобілізації "не сприятиме керованості процесу через його децентралізацію". Так само, як і перекладання цих функцій на самі підприємства.
"Бізнес не повинен займатися невластивими для нього функціями. Генеральний штаб хоче, щоб директори підприємств роздавали повістки своїм працівникам. Але це не функція роботодавця – це функція працівників ТЦК. Вони хочуть, щоб бізнес перевіряв реєстраційні дані працівників. Але бізнес не має для цього інструментів", – розповів виданню президент конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.
Контекст:
9 грудня 2023 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей, що "коштуватиме Україні додатково 500 млрд грн". За тиждень головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що військове командування не подавало запитів Кабміну "на конкретні цифри". Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив в опублікованому 27 грудня інтерв'ю, що грошей на мобілізацію немає.
25 грудня Кабмін подав до Ради законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачав зниження мінімального віку мобілізації з 27 до 25 років, скасування строкової служби й поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав.
8 січня 2024 року комітет ВР з антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
11 січня Рада повернула на доопрацювання уряду законопроєкт про мобілізацію. Того самого дня його відкликав Кабмін.
Міноборони України підготувало нову редакцію законопроєкту про мобілізацію з урахуванням пропозицій депутатів і готове виносити його на погодження Кабміну, повідомив 11 січня міністр оборони Рустем Умєров. У Міноборони заявили 15 січня, що очікують, що Кабмін повторно внесе до Ради законопроєкт про мобілізацію протягом найближчих тижнів.