"Нереальні терміни й тиск на підприємства". Видання "Екополітика" розкритикувало новий закон про промислове забруднення

Закон зобов’язує підприємства зробити значні інвестиції для отримання інтегрованого довкільного дозволу до жовтня 2028 року
Фото: depositphotos.com

Ухвалення 16 липня Верховною Радою України законопроєкту №11355 "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" спричинило серйозні занепокоєння серед експертів та активістів. Про це написало 23 липня видання "Екополітика", яке проаналізувало недоліки документа.

Документ передбачає сім років для впровадження найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ) на наявних підприємствах і 10 років для виведення застарілих установок з експлуатації. Європейська бізнес-асоціація закликала продовжити ці строки, зазначає авторка статті Ганна Велика.

"Навіть у стабільній і заможній Європі перехід на НДТМ здійснювався понад 20 років. У деяких країнах він ще навіть не завершився. Тому для певних українських підприємств строк у сім років не виглядає реалістичним станом на зараз", – сказав у коментарі виданню генеральний директор Центру екології та розвитку нових технологій Владислав Антипов.

Одним із головних зауважень експертів є те, що вітчизняні підприємства будуть зобов’язані провести значну кількість підготовчих дій та інвестицій для отримання інтегрованого довкільного дозволу до жовтня 2028 року, пише "Екополітика".

"Така необхідність може стати серйозним тягарем для бізнесу, особливо в умовах війни, коли фінансові ресурси обмежені, а економічна стабільність – під питанням. На думку експертів, така вимога може призвести до закриття частини підприємств і колапсу в дозвільній системі", – зазначено у статті.

Закон зобов’язує підприємства зробити значні інвестиції для отримання інтегрованого довкільного дозволу до жовтня 2028 року, експерти попереджають про ризик закриття підприємств через фінансові труднощі.

"Неясно, де, на яких умовах і коли український бізнес зможе отримати доступ до фінансування – наприклад, у формі кредитування, державної підтримки чи грантів, необхідних для будівництва нових сучасних потужностей", – зазначив голова ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Співрозмовники сайта констатували, що законопроєкт не враховує ймовірних строків припинення воєнного стану, що ставить під загрозу виконання його норм.

"Можливо, у нас народні депутати знають, коли закінчиться війна, але це досить дивно виглядає. Тобто ми закриваємо очі на всю ситуацію, яка є довкола, і виглядає це досить відірвано від реальності", – заявила президентка Асоціації професіоналів довкілля Людмила Циганок.

Контекст:

За ухвалення законопроєкту №11355 проголосувало 256 народних депутатів. 23 липня документ передали на підпис президенту.