Уряду потрібно шукати резерви у протиправних схемах і "скрутках" ПДВ, а не збільшувати податкового тиску на легальний бізнес – ЗМІ
Наступного року Україна зможе розраховувати на менші суми підтримки, ніж цьогоріч, тому потрібно обережно шукати власні шляхи латання бюджетних дір, написала у статті для УНІАН журналістка Тетяна Стежар.
Авторка зазначила, що досягти збільшення надходжень до бюджету влада намагається, посиливши податковий тиск, але така стратегія матиме протилежний ефект. Гральний бізнес уже досяг стелі своїх можливостей зі сплати податків, переказавши до бюджету за девʼять місяців 2023 року 6,65 млрд грн податків – у 9,5 раза більше, ніж за весь 2022 рік, підкреслила журналістка.
"Тим не менш, є всі ознаки того, що депутати хочуть "видоїти" з нього ще більше, наприклад, за рахунок обкладення податком у 18% ставок гравців (не виграшів, а ставок!). Як то кажуть, "хто везе, того й поганяють", – написала Стежар.
"Фахівці попереджають, що надмірне податкове навантаження на сектор призведе до переходу легального бізнесу у тінь і, як наслідок, – до зменшення сплати податків. Складається парадокс – замість того, щоб зменшувати сегмент тіньового бізнесу на азарті, робляться умови для його збільшення. Хоча українська економіка втрачає мільярди гривень саме через відсутність протидії нелегальному бізнесу, а не від скупості легального", – додала вона.
Посилаючись на думку експертів, авторка повідомила, що сьогодні в тіні перебуває до 70% грального бізнесу.
"Якщо б ці 70% були виведені з тіні, то за той самий рекордний третій квартал від грального бізнесу до українського державного бюджету могло б надійти не 3,7 млрд, а 12,3 млрд грн – підкреслила Стежар. – Окрім нелегального грального бізнесу, шукати резерви треба у схемах уникнення від сплати ПДВ (там ховаються багато десятків мільярдів). Так звані скрутки (фіктивний податковий кредит) – це, як мінімум, додаткові півтора десятка мільярдів гривень. Обсяг маніпулювання з податковими накладними за рік може сягати без малого 20 млрд грн. У таку саму цифру оцінюються річні втрати бюджету від "конвертаційних центрів". А від сплачених зарплат "у конвертах" – у пʼять разів більше".
Вона робить висновок, що Україна зможе забезпечити виконання бюджету і фінансування соціальних потреб, але для цього треба докласти серйозних зусиль, а не просто обкласти додатковим податком якусь сферу економіки.