"12 кроків" для врегулювання війни на Донбасі. Повний текст плану, презентованого на Мюнхенській безпековій конференції

12 кроків до більшої безпеки в Україні та Євро-Атлантичному регіоні

Конфлікт в Україні й навколо неї є трагедією для всіх постраждалих від насильства. Це гаряча точка катастрофічного прорахунку та постійна загроза безпеці і стабільності в Євро-Атлантичному регіоні. Політичне рішення має основоположне значення для припинення збройного конфлікту на Донбасі, поліпшення перспективи конструктивного українсько-російського діалогу в ширшому плані, зокрема щодо Криму, і для поліпшення Євро-Атлантичної безпеки. Дії, щоб допомогти потерпілим і створити основу для вирішення конфлікту, має бути вжито зараз для розв'язання невідкладних безпекових питань, гуманітарних, економічних і політичних проблем. Такі дії також допоможуть знизити напруженість у відносинах між Росією та Заходом і побудувати стійку архітектуру взаємної безпеки в Євро-Атлантичному регіоні, зокрема розширення співпраці зі зменшення ядерної загрози.

Останні події відкрили шлях для прогресу. Зміни містять у 2019 році таке: (1) взаємне звільнення ув'язнених і угода для визначення додаткових областей для розведення сил; (2) жовтнева угода про процес виборів у Донецьку і Луганську та спеціальний статус для цих регіонів після того, як Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) визнає вибори вільними та справедливими; (3) грудневий саміт у Парижі в нормандському форматі між Францією, Німеччиною, Росією та Україною. У Парижі лідери підкреслили свою спільну прихильність стійкій архітектурі довіри і безпеки в Європі, для чого врегулювання конфлікту в Україні, зокрема створення політичних умов та умов безпеки для організації місцевих виборів, – це один із кількох важливих кроків.

У 2020 році відбудеться чергова зустріч у нормандському форматі, робота тристоронньої контактної групи та інші дипломатичні зустрічі, які дають можливість рухатися вперед до закінчення війни, у якій протягом останніх шістьох років загинуло понад 13 тис. осіб, поранено понад 25 тис. осіб і 2,5 млн осіб вимушено покинули свої домівки. Цю можливість не має бути упущено. Наступні 12 практичних, конкретних кроків може бути зроблено зараз для розв'язання невідкладних питань безпеки, гуманітарних, економічних і політичних проблем.

Кроки з досягнення безпеки

У березні 2014 року на запит уряду України і за консенсусним рішенням усіх 57 держав – учасників ОБСЄ, спеціальну моніторингову місію ОБСЄ (СММ) було розгорнуто на території України для зміцнення миру, безпеки і стабільності. У вересні 2014 року СММ почала підтримувати виконання Мінських угод. Того самого місяця Україна і Росія створили Об'єднаний центр із контролю і координації (СЦКК), щоб зосередитися на припиненні вогню та стабілізації на лінії зіткнення, а також реалізації Мінських угод. 18 грудня 2017 року Росія оголосила, що російські представники СЦКК покинуть Україну наступного дня.

Крок 1: Відновити роботу СЦКК.

Відновлення діяльності СЦКК надасть (1) додаткову можливість для реалізації Мінських угод; (2) допоможе у забезпеченні швидкого реагування на порушення угод, зокрема реагування на перешкоди роботі моніторингової місії СММ ОБСЄ та верифікації; (3) підтримає відновлення критичної інфраструктури і допоможе із процесом розмінування.

Крок 2: Налагодити між військовими діалог щодо врегулювання конфлікту у форматі "Нормандської четвірки".

Лідери країн "Четвірки" (Франція, Німеччина, Росія й Україна – N4) мають створити між військовими постійний діалог щодо врегулювання кризи, який міг би бути механізмом обміну думками щодо реалізації Мінських домовленостей, і як засіб для запобігання порушенням "Мінська", про які повідомляє СММ.

Окрім того, новий діалог у форматі N4 може підтримати роботу СЦКК і діяти окремо або паралельно із зусиллями з відновлення антикризового діалогу на експертному рівні як двосторонньому, так і багатосторонньому в межах ради Росія – НАТО, або як окрема робоча група.

Крок 3: Поліпшити необмежений доступ і свободу пересування.

Хоча ситуація у сфері безпеки на сході України поліпшується, зберігається необхідність поліпшити свободу пересування всіх цивільних осіб, зокрема і СММ. Це зусилля містить додаткові і безпечніші контрольні точки пропуску для створення довіри та забезпечення ефективного моніторингу.

Усі сторони мають працювати над досягненням цієї мети, щоб зміцнити заходи безпеки і підтримати стале припинення вогню, яке узгоджується з Мінськими угодами та висновками Паризького саміту N4, які підтримують здатність СММ мати необмежений і безпечний доступ на всій території України для повного виконання свого мандата. Відмову в доступі і протидію нічному патрулюванню має бути припинено.

Гуманітарні кроки

Із 2014 року сотні людей зникли безвісти внаслідок переміщення біженців, боїв, репресій і викрадень. Пошук зниклих безвісти має вирішальне значення для створення довгострокового врегулювання конфлікту, відновлення правопорядку і забезпечення прав сімей, які вижили. Міни та вибухівка – пережитки війни, які продовжують загрожувати мирним жителям, обмежують свободу пересування, доступ до інфраструктури та робочих місць. Підтримка державних органів і міжнародних організацій, які працюють для картографування та маркування небезпечних зон, утилізація мін у буферній зоні та на лінії конфлікту, особливо навколо розмежування зон та пунктів перетину, – життєво важливі для скорочення втрат. Ця підтримка може також заохочувати військовий діалог у межах СЦКК, може сприяти зміцненню довіри і може забезпечити економічне пожвавлення.

Крок 4: Розв'язати проблему зниклих безвісти.

Розв'язання випадків зниклих безвісти людей потребуватиме від усіх відповідних зацікавлених сторін, зокрема правозахисних організацій і сімейних груп, співпраці у пошуку та виявленні зниклих безвісти у зв'язку з усіма обставинами по всій країні.

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) і Міжнародна комісія зі зниклих безвісти могли б сприяти цьому процесу, працюючи з відповідними органами влади, групами громадянського суспільства та зацікавленими сторонами.

Процес має відповідати домовленостям Паризького саміту та підтримувати повний і беззастережний доступ міжнародних організацій, зокрема МКЧХ, до всіх затриманих.

[MULTIMEDIA]

[/MULTIMEDIA][MULTIMEDIA_DESCRIPTION]План "12 кроків". Джерело: Gordonua / slideshare.net[/MULTIMEDIA_DESCRIPTION]

Крок 5: Планувати та реалізувати гуманітарні ініціативи з розмінування.

Дуже важливо, щоб усіх дітей і дорослих у Східній Україні негайно навчили розуміти ризики, пов'язані з наземними мінами та вибухонебезпечними пережитками війни задля уникнення або мінімізації таких ризиків. Водночас українська влада і міжнародна спільнота могли б розробити спеціальну програму "розмінування Донбасу". Комплексне дослідження характеру і масштабів проблеми підвищить ефективність цих зусиль.

Такі гуманітарні ініціативи з розмінування відповідають і логічно ґрунтуватимуться на узгоджених висновках Паризького саміту N4, які підтримують розроблення та реалізацію оновленого плану розмінування для України. Урядові та неурядові організації, які займаються розмінуванням, одержуватимуть дозвіл на використання вибухових речовин у цих зусиллях.

Економічні кроки

Збройний конфлікт призвів до економічного колапсу вздовж лінії зіткнення. Бідність та відсталість вкоренилися у Східній Україні, завдали великих втрат, зокрема пенсіонерам.

Крок 6: Сприяти реконструкції Донбасу.

Спираючись на результати інвестиційного форуму в Маріуполі, який відбувся в жовтні 2019 року, на Дельфійському економічному форумі в березні 2020 року слід просунути концепцію створення – за підтримки Європейського союзу (ЄС) – відповідної міжнародної основи для відбудови Донбасу, а також у створенні міжнародної донорської конференції, яка може включати Росію.

Така основа й ініціатива можуть залучити вирішальну допомогу у відновленні критичної інфраструктури, охорони здоров'я й освіти. Важливим першим кроком є проведення гідного довіри оцінювання потреб регіону Донбасу для обґрунтування стратегії його соціально-економічного відновлення.

Крок 7: Дослідити механізми зони вільної торгівлі.

Зони вільної торгівлі використовували для відродження постраждалих від війни регіонів. Відповідні зацікавлені сторони на експертному рівні мають вивчити заходи щодо створення зони вільної торгівлі на території України з ЄС (реалізація Угоди про глибоку та всеосяжну вільну торгівлю між ЄС та Україною) і з Росією, а також цілеспрямовані заходи на підтримку експорту.

Крок 8: Підтримати дорожню карту щодо санкційної політики.

Необхідно визначити процес, щоб краще окреслити те, у який спосіб конкретні дії щодо реалізації Мінських угод можуть привести до відповідних змін у санкційній політиці. Другий трек роботи в цій сфері може стати відповідною відправною точкою.

Крок 9: Усунути радіоактивну небезпеку.

Приблизно 1200 радіоактивних джерел, які використовують у медичних, промислових або наукових цілях, розташовано в Донецькому регіоні та навколо нього; деякі досягли кінця строку свого вживання, створюючи тим самим унікальний ризик для здоров'я, безпеки та екології. Екологічні проблеми, такі як ця, було розглянуто в економічній робочій групі тристоронньої контактної групи. Усунення радіоактивної небезпеки в регіоні Донбасу забезпечить важливі економічні (і гуманітарні, й екологічні) вигоди (зокрема з погляду безпеки), стане цінним кроком у зміцненні довіри.

Працюючи з ОБСЄ, тристоронньою контактною групою і країнами нормандського формату, відповідні зацікавлені сторони мають погодити заходи щодо гарантування безпечного вивезення високоактивних радіоактивних джерел (цезію, стронцію тощо) із району Донбасу. Окрім того, має бути погоджено заходи з моніторингу безпеки радіоактивних джерел високої активності, які наразі використовують із медичною або промисловою метою в регіоні Донбасу.

Політичні кроки

Держави Євро-Атлантичного регіону ще мають визначити, погодити або імплементувати підхід до безпеки, який може гарантувати мир, незалежність і свободу від страху перед насильством для всіх. У контексті п'яти "керівних принципів" у відносинах із Росією ЄС узяв на себе зобов'язання "вибіркової участі" у 2016 році. Утім позитивний порядок денний для цієї взаємодії також залишається незрозумілим. В Україні, а також між українцями та їхніми сусідами, соціальні зрушення впливають на політику історичної пам'яті та національну ідентичність і ставлять перед урядами складні питання, що стосуються громадянства та мовних прав – із реальним впливом на політику, економіку та безпеку.

Крок 10: Скерувати новий діалог між Євро-Атлантичними державами на створення взаємної безпеки.

Цей новий діалог мають затвердити політичні лідери, він має розв'язувати основні проблеми безпеки за допомогою динамічного процесу, який безпосередньо стосується стрижневих точок вододілу. Такий діалог міг би допомогти поглибити співпрацю та взаєморозуміння і запобігти майбутнім конфліктам. Група EASLG може забезпечити основу для цієї роботи, у якій мають брати участь відділи планування і стратегії міністерств закордонних справ з усього регіону.

Крок 11: Підтримати і визначити галузі виборчої взаємодії між ЄС та Росією.

ЄС та Росія мають визначити пріоритети виборчої взаємодії у 2020 році, зокрема через підтримку реалізації Мінських угод. Вони також мають здійснювати кроки у сферах, де є великий спільний інтерес (наприклад, наука і дослідження, транскордонне та регіональне співробітництво, а також співробітництво у сфері зміни клімату і навколишнього середовища).

У такий спосіб вони могли б визнати, що прогрес може бути взаємно підсилювальним. Наявні людські та економічні зв'язки мають розвиватися далі.

Крок 12: Запустити новий національний діалог про ідентичність

Новий інклюзивний національний діалог по всій Україні є бажаним і його може бути розпочато якнайшвидше. Цей діалог має торкатися осіб, що формують громадську думку, провідних науковців та міжнародно визнаних експертів. Слід докласти зусиль для взаємодії України зі своїми сусідами, особливо з Польщею, Угорщиною та Росією. Цей діалог має порушувати теми історії та національної пам'яті, мови, ідентичності та досвіду меншин. Він має містити терпимість та повагу до етнічних і релігійних меншин – як усередині країни, так і за кордоном – для підвищення залученості, інклюзивності та соціальної згуртованості.