Климпуш-Цинцадзе про закон "Про освіту": Я б хотіла бачити менше емоцій наших партнерів із різних країн, насамперед прикордонних
Виконання ст. 7 українського закону "Про освіту", яка стосується мови викладання, розширює можливості представників нацменшин в Україні, зазначила віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Аналіз експертами Ради Європи українського закону "Про освіту" має усунути всі маніпуляції навколо нього. Про це заявила віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе журналістам, повідомляє "Укрінформ".
"Я дуже рада, що президент підписав закон "Про освіту". Я б хотіла бачити набагато менше емоцій із боку наших партнерів та колег із різних країн, насамперед прикордонних, і маніпуляцій з їхнім поданням інформації, що нібито в нас порушують права нацменшин", – сказала вона.
На переконання Климпуш-Цинцадзе, виконання ст. 7 закону, яка стосується мови викладання, розширює можливості представників нацменшин.
"Це додаткові можливості для представників нацменшин реалізувати себе в Україні", – підкреслила віце-прем'єр міністр.
Климпуш-Цинцадзе нагадала, що в законі передбачено можливість отримувати дошкільну та початкову освіту мовами нацменшин, і представників нацменшин не позбавляють можливості після закінчення початкової школи вивчати деякі предмети рідною мовою.
"Я переконана, що аналіз Радою Європи цієї мовної статті та надана нами інформація, як ми бачимо імплементацію цього закону в реальних механізмах, повинні усунути претензії, які, на мій погляд, абсолютно штучно і занадто емоційно створюють наші партнери в Угорщині та інших країнах", – заявила вона.
5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту", а 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко. Документ запроваджує 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.
Як пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, дошкільну і початкову освіту будуть здобувати рідною мовою. Водночас великий натиск буде зроблено на оволодіння державною мовою. Далі, починаючи з базового рівня, освіту будуть здійснювати українською мовою.
Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України ветувати закон. На його думку, ініціатива не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.
Занепокоєння щодо мовної статті в законі вже висловила низка країн: Угорщина, Молдова, Польща, Росія, а також Болгарія і Греція. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявляв, що вирішив не відвідувати Україну в жовтні через новий український закон "Про освіту". У Міністерстві закордонних справ України зазначили, що візит президента Румунії до Києва не скасовано, а перенесено.
У міністерстві закордонних справ Угорщини сьогодні заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".
Міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов. За його словами, знання державної мови – це питання національної безпеки.