Кулеба заявив, що позиція Угорщини не вплине на оцінку Радою Європи українського закону "Про освіту"

Позиція Угорщини не вплине на оцінку експертами Ради Європи українського закону "Про освіту". Про це в ефірі каналу "112 Україна" заявив постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

"У цьому основна перевага експертів Ради Європи, що вони відсторонено дивляться на питання. У них є великий досвід підготовки подібних висновків, аналізу подібного законодавства, тому, звичайно, Будапешт буде гнути свою лінію, доводити свою позицію, а ми свою. Висновки експерти будуть робити саме з точки зору наявних стандартів", – сказав дипломат.

Він зазначив, що експерти РЄ брали участь у підготовці закону. Також Кулеба сказав, що Україна не має наміру дискримінувати національні меншини.

"Зміни до тієї статті, яка викликає найбільші суперечки, були внесені у парламенті під час найбільш гострої фази обговорення. Але сказати, що наші партнери не знали, що буде новий закон і нова система, буде явним перебільшенням. Водночас потрібно чітко розуміти: їх повністю задовольняло становище, яке існувало до ухвалення цього закону. Тому в яку сторону ми б його не чіпали, вони все одно були б категорично незадоволені", – заявив Кулеба.

Він підкреслив, що Україна не має наміру розривати відносини з Угорщиною, а навпаки – хоче їх розвивати і "працювати над тим, щоб права угорської меншини в Україні були максимально захищені відповідно до міжнародних стандартів і українського законодавства".

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту", а 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко. Документ запроваджує 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.

Як пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, дошкільну і початкову освіту будуть здобувати рідною мовою. Водночас великий натиск буде зроблено на оволодіння державною мовою. Далі, починаючи з базового рівня, освіту будуть надавати українською мовою.

Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України ветувати закон. На його думку, ініціатива не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі вже висловила низка країн: Угорщина, Молдова, Польща, Росія, а також Болгарія і Греція. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявляв, що вирішив не відвідувати України в жовтні через новий український закон "Про освіту". У Міністерстві закордонних справ України зазначили, що візит президента Румунії до Києва не скасовано, а перенесено.

У міністерстві закордонних справ Угорщини сьогодні заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".

Міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов. За його словами, знання державної мови – це питання національної безпеки.

Прес-секретар верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні Майя Косьянчич заявила, що владі України слід якнайшвидше звернутися до Ради Європи по експертний висновок про новий закон "Про освіту", розділ якого про мову освіти викликав критику.