Разумков про люстрацію: Я її не підтримую
Коментуючи закон про люстрацію, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков висловив думку, що відповідальність має бути персональною.
Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков заявив у опублікованому 29 квітня інтерв'ю "РБК-Україна", що не підтримує люстрації.
"Моє ставлення до люстрації досить специфічне: я її не підтримую. Поясню чому. Під люстрацію потрапило багато людей, які були ефективні і які об'єктивно не були замазані в гучних скандалах. Чи є за ними корупційний шлейф? Не мені судити, цим повинні займатися правоохоронні органи. Наприклад, у мене були знайомі, які не справляли враження злісних корупціонерів вселенського масштабу", – сказав він.
Спікер вважає, що "відповідальність має бути персональною".
"Якщо ви злодій, якщо ви людина, яка замішана в корупції або якихось ще страшніших діяннях, вас не звільняти треба – вас треба садити. Цим повинні займатися правоохоронні органи, потім зібрані матеріали повинні бути відправлені в суд, і справедливий суд повинен прийняти рішення у відповідності до закону. Якщо ж ви професіонал, людина з доброю репутацією, не нажили собі палаців за час своєї служби, якщо ви якісно виконували ту чи іншу функцію на тій або іншій посаді, яка серед інших потрапила під люстрацію, і через це вас звільнили, то я не розумію, чому від вас потрібно таким чином позбуватися, якщо ви можете бути корисним цій країні", – пояснив Разумков.
На запитання, чи не хоче він ініціювати змінення законодавства в цьому питанні, спікер відповів, що для цього "треба розуміти рівень підтримки", щоб це не було "холостим пострілом".
Закон про люстрацію почав діяти в жовтні 2014 року. Він обмежує право для високопосадовців часів президента Віктора Януковича обіймати посади в органах державної влади на 5–10 років. У реєстрі люстрованих чиновників – 983 прізвища.
20 січня 2015 року 47 депутатів Верховної Ради подали до Конституційного Суду України подання про перевірку положень закону на відповідність Конституції. Ще два подання зробив Верховний Суд України. Усі три подання об'єднано в одне конституційне провадження. Конституційний Суд кілька разів відкладав розгляд цього подання. 4 липня 2019 року суд розпочав розгляд питання.
17 жовтня 2019 року ЄСПЛ за скаргою п'яти люстрованих українських чиновників установив порушення ст. 6 конвенції (право на справедливий суд) через тривалий розгляд справ заявників в українських судах, а також порушення ст. 8 і постановив виплатити кожному по €5 тис. компенсації. У рішенні зазначено, що люстрацію в Україні застосовували до дуже широкого кола осіб, вона призвела до звільнення заявників тільки на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі понад рік за часів Януковича.
16 січня Україна оскаржила рішення ЄСПЛ. За даними "Європейської правди", Велика палата суду не задовольнила запиту української сторони на розгляд справи, тому рішення 25 лютого набуло чинності.