Шуфрич: Теоретично законопроєкт "Про медіа" може не потрапити на розгляд Ради у першому читанні. Особливо після відставки Богдана G

Шуфрич: Усе добре в законопроєкті "Про медіа" нівельовано репресивними ініціативами його авторів

Фото: Пресс-служба Нестора Шуфрича / Facebook

"Двигуном" законопроєкту "Про медіа", найімовірніше, був звільнений глава Офісу президента Андрій Богдан, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" голова парламентського комітету з питань свободи слова, нардеп від "Опозиційної платформи – За життя" Нестор Шуфрич.

Після відставки Андрія Богдана з посади глави Офісу президента є ймовірність, що законопроєкт "Про медіа", співавтором якого є нардеп від "Слуги народу" Олександр Ткаченко, може не потрапити на розгляд Верховної Ради в першому читанні. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказав голова парламентського комітету з питань свободи слова, нардеп від "Опозиційної платформи – За життя" Нестор Шуфрич.

"Я дуже негативно оцінюю законопроєкт "Про медіа". Це не тільки моя думка. Головне науково-експертне управління Верховної Ради на 12 сторінках дало просто розгромну оцінку цій ініціативі. І рекомендувало повернути цей проєкт закону авторам на доопрацювання. Ми в цьому випадку – не головний профільний комітет, а другий, супроводжувальний. І на засіданні було ухвалено рішення рекомендувати парламенту ухвалити цей законопроєкт у першому читанні. Це й не дивно – двоє з п'яти членів комітету були співавторами цього проєкту закону, ще один нардеп представляв "Слугу народу". Особисто я цього законопроєкту не підтримав. Чи буде його винесено на розгляд парламенту в першому читанні – питання. Сподіваємося, що здоровий глузд, відповідальність перед суспільством і журналістським цехом домінуватимуть. Й автори цього проєкту закону відкличуть його на доопрацювання", – зазначив Шуфрич.

За його словами, законопроєкт "Про медіа" розмитий і містить багато незавершених формулювань.

"Це навіть не законопроєкт, а кодекс. Одним документом регулюють одночасно й аспекти роботи в медіапросторі, і роботу Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Навіть Головне науково-експертне управління Верховної Ради зазначило, що ці два напрями не можуть бути в одному законі. Із погляду законотворчості проєкт закону "Про медіа" не лізе ні в які рамки. Регулятор фактично матиме право припиняти роботу будь-якого медійного підприємства із правом останнього звертатися в суд. Ви ж розумієте, що значить для будь-якого телеканала вилетіти з ефіру на кілька тижнів, поки триватиме судовий розгляд. На сьогодні все навпаки – сам регулятор має йти в суд, щоб закрити медіа. Крім цього, у проєкті закону багато незавершених формулювань. Таких, які закінчуються словами "...та інше". Законопроєкт дуже розмитий. Його просто не можна ухвалювати", – підкреслив нардеп.

На його думку, цей законопроєкт не сприяє роботі журналістів.

"Питання відповідальності журналістських колективів на сьогодні і так урегульовано законом. Цей же законопроєкт не сприяє і не спрощує роботи журналістів. Хоча, звичайно, є в ньому й корисні речі. Тому що багато законів, ухвалених ще в 90-ті роки, вже застаріло. Але все добре у проєкті закону "Про медіа" нівельовано репресивними ініціативами його авторів. Теоретично він може не потрапити на розгляд у першому читанні. Особливо після відставки Богдана, якого багато хто називав двигуном цього законопроєкту. Але поки це припущення, точно стане відомо в понеділок – вівторок. Я думаю, цей проєкт закону можна доопрацювати, узгодити окремі його статті із сьогоднішніми реаліями. Безумовно, потрібно закріпити журналістські права за блогерами. Регламентувати їхню діяльність потрібно з погляду легалізації, а не обмеження прав. У законодавче поле має бути внесено саме поняття "інтернет-ресурс". І треба визначитися, ким є люди, які там працюють. У моєму розумінні, вони журналісти", – резюмував Шуфрич.

8 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши "положення про вимоги та стандарти новин", механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, спотвореної інформації, її спростування, а також заборону фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.

Законопроєкт №2693 "Про медіа" авторства нардепів від "Слуги народу" (серед них – Олександр Ткаченко) вже подали у Верховну Раду, зараз його обговорює громадськість. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації.

Згідно із проєктом порядку денного Ради, його мають розглянутий у період із 18-го до 21 лютого.

5 лютого парламентський комітет із питань свободи слова рекомендував ухвалити законопроєкт "Про медіа" в першому читанні.

На думку виконавчої директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, якщо законопроєкт "Про медіа" проголосують у нинішньому вигляді, відбудеться "консервація олігархату в медіасфері, не буде жодних якісних змін".

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко вважає, що з ухваленням цього законопроєкту Національна рада з питань телебачення і радіомовлення матиме виняткові повноваження заборонити будь-який ЗМІ або блогера.

Голова правління Національної асоціації українських медіа Тетяна Котюжинська не відкидає, що в разі набуття чинності закону "Про медіа" в Україні виживуть тільки олігархічні ЗМІ.