Законопроєкт Бородянського про дезінформацію може призвести до переслідування журналістів за їхню роботу – місія ООН

Моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй із прав людини в Україні закликає владу країни утриматися від установлення обмежень для роботи засобів масової інформації. Про це йдеться в коментарі місії стосовно законопроєкту про протидію дезінформації, який опубліковано 31 січня у Facebook.

"Закликаємо українську владу утриматися від установлення непотрібних обмежень для роботи медіа. Ми поділяємо обурення медіаспільноти та громадянського суспільства щодо того, що нинішній проєкт закону про дезінформацію не відповідає міжнародним стандартам прав людини, може підривати свободу ЗМІ та призвести до самоцензури", – ідеться в коментарі.

У місії ООН висловили побоювання у зв'язку з тим, що зі спроби запровадити кримінальну відповідальність за поширення дезінформації може вийти "переслідування журналістів просто за те, що вони виконують свою роботу".

Державі не потрібно створювати органи, відповідальні за моніторинг і фільтрування контенту ЗМІ, ідеться в повідомленні.

"Боротися з дезінформацію та фейками необхідно, але не за рахунок обмеження свободи медіа. Закликаємо Міністерство культури, яке розробило цей перший проєкт закону, дотримуватися міжнародних стандартів прав людини, продовжити публічне обговорення та забезпечити його відкритість та інклюзивність", – додали в місії.

Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкульту Володимир Бородянський презентував 17 січня.

Згідно з ним, зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф зросте до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).

Відстежувати у ЗМІ публікації, що містять ознаки дезінформації, потрібно буде уповноваженому з питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.

Окрім того, на слайдах, які демонстрували під час презентації, ішлося про те, що за поширення дезінформації за певних умов можуть карати строком ув'язненням від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яке становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, вчинене організованою групою або повторно. Термін ув'язнення також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків.

24 січня Бородянський заявив, що законопроєкт не передбачає покарання у вигляді строку ув'язнення.

В Інституті масової інформації вважають, що законопроєкт про дезінформацію та заходи щодо боротьби з нею містить неоднозначні норми, які неприпустимі в демократичному суспільстві.

Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не має обмежувати діяльність працівників ЗМІ.

Занепокоєння стосовно законопроєкту висловили і в ОБСЄ. Представник організації з питань свободи засобів масової інформації Арлем Дезір підкреслив, що боротися з дезінформацією потрібно, не жертвуючи свободою ЗМІ.

30 січня Бородянський повідомив, що законопроєкт скеровано на доопрацювання.