Бородянський заявив, що законопроєкт про дезінформацію передали на доопрацювання

Бородянський заявив, що законопроєкт про дезінформацію передали на доопрацювання Бородянський: Законопроєкт про дезінформацію важливий через зростання кількості фейків
Фото: UA: Перший / Facebook

Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський запевняє, що розробники законопроєкту про дезінформацію провели стратегічну сесію з "великою кількістю журналістів", після чого повернулися до роботи над законопроєктом з урахуванням усіх зауважень.

Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський в ефірі ток-шоу "Зворотний відлік" на телеканалі "UA:Перший" увечері 30 січня розповів, що триває доопрацювання законопроєкту про дезінформацію на основі отриманих від медіаспільноти зауважень.

"Ми хочемо конструктивного діалогу і шукаємо відповіді на питання постійно. Ми провели у вівторок стратегічну сесію з великою кількістю журналістів із медіаспільноти, ми отримали зворотний зв'язок, розбили всі зауваження на групи і зараз працюємо з кожною групою зауважень, а потім повернемося до суспільства, потім переробимо законопроєкт зі стейкхолдерами і повернемо його ще раз, покажемо цей законопроєкт", – сказав Бородянський.

Він зазначив, що законопроєкт про дезінформацію важливий через зростання кількості фейків.

Міністр підкреслив, що асоціацію професійних журналістів потрібно створити для того, щоб забезпечувати журналістській спільноті дотримання етичного кодексу.

"Ми створюємо систему, у якій є можливість відокремити журналістів, які говорять правду, від журналістів, які не говорять правду. Причому не державою розділити, а самими журналістами", – додав Бородянський.

Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкульту Бородянський презентував 17 січня.

Згідно з ним, зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф буде 4,7 млн грн). Якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф збільшиться до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).

Відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.

Крім того, на слайдах, які демонстрували під час презентації 17 січня, ішлося про те, що поширення дезінформації за певних умов може бути покарано тюремним ув'язненням на строк від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яка становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, вчинене організованою групою або повторно. Тюремний строк також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків.

24 січня Бородянський заявив, що законопроєкт не передбачає покарання у вигляді тюремного ув'язнення.

В Інституті масової інформації вважають, що законопроєкт про дезінформацію та заходи з боротьби з нею містить неоднозначні норми, неприпустимі в демократичному суспільстві.

Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не має обмежувати діяльність працівників ЗМІ.

Занепокоєння щодо законопроєкту висловили і в ОБСЄ. Представник організації з питань свободи засобів масової інформації Арлем Дезір підкреслив, що боротьба з дезінформацією не повинна відбуватися, шкодячи свободі ЗМІ.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати