$38.35 €41.56
menu closed
menu open
weather +8 Київ

В ОБСЄ стурбовані окремими положеннями українського законопроєкту про дезінформацію

В ОБСЄ стурбовані окремими положеннями українського законопроєкту про дезінформацію Дезір: Боротьба з дезінформацією є законною дією, але права кожного на свободу вираження мають повністю дотримуватися
Фото: osce.org

Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір заявив, що готовий брати участь в обговореннях законопроєкту про дезінформацію з владою України і може провести юридичну експертизу законопроєкту, щоб гарантувати, що він не вплине негативно на свободу ЗМІ і відповідатиме міжнародним стандартам.

Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив занепокоєння щодо окремих положень українського законопроєкту про дезінформацію в Україні. Про це повідомила пресслужба ОБСЄ 23 січня.

"Я розумію необхідність боротьби з дезінформацією, особливо в контексті нинішнього конфлікту в Україні і навколо нього. Але цього не треба робити за рахунок свободи засобів масової інформації та втручання держави в утримання засобів масової інформації та організацію журналістської діяльності в країні. Більше того, чинне українське законодавство вже передбачає механізми протидії суспільно небезпечній інформації", – зазначив Дезір.

За його словами, боротьба з дезінформацією є законною дією, але права кожного на свободу вираження мають повністю дотримуватися.

"Саморегулювання, підтримання професійних стандартів журналістики та ініціатив щодо перевірки фактів, незалежність засобів масової інформації, різноманітність джерел для спростування неправдивої інформації та розвиток медіаграмотності є головними компонентами в боротьбі з маніпулюванням інформацією та першорядною важливістю для забезпечення доступу до достовірної інформації", – підкреслив представник ОБСЄ.

Він нагадав, що кілька українських та європейських асоціацій із питань свободи ЗМІ вже розкритикували новий законопроєкт здебільшого тому, що він передбачає надмірне втручання державного регулювання і контролю у сферу ЗМІ.

Дезір заявив, що він готовий брати участь в обговореннях із владою і може провести юридичну експертизу законопроєкту, щоб гарантувати, що він не вплине негативно на свободу ЗМІ та відповідатиме міжнародним стандартам.

Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський презентував законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, 17 січня.

Зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі, якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф зросте до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).

Відстежувати публікації у ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений з питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко назвав законопроєкт "очевидно ворожим" щодо співробітників українських ЗМІ.

В Інституті масової інформації заявили, що законопроєкт про дезінформацію та заходи з боротьби з нею містить неоднозначні норми, які неприпустимі в демократичному суспільстві.

Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не має обмежувати діяльність працівників ЗМІ.