$38.97 €42.44
menu closed
menu open
weather +2 Київ

Бородянський: Законопроєкт про дезінформацію не передбачає покарання у вигляді тюремного ув'язнення photo icon

Бородянський: Законопроєкт про дезінформацію не передбачає покарання у вигляді тюремного ув'язнення У Мінкульті запевнили, що законопроєкт про дезінформацію не передбачає ув'язнення
Фото: mkms.gov.ua

17 січня міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський презентував законопроєкт про відповідальність ЗМІ за дезінформацію. На слайдах, показаних під час презентації, було вказано, що поширення дезінформації за певних умов може бути покарано тюремним ув'язненням на строк від двох до семи років.

Новий законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних у ЗМІ, не передбачає покарання у вигляді тюремного ув'язнення. Про це 23 січня міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський розповів у ефірі телеканала "Еспресо".

"Щодо кримінальної відповідальності за дезінформацію. Вона наступає після трьох доведених судом фактів розповсюдження дезінформації, тобто уповноважений звертається до розповсюджувача: "Це дезінформація". Той відповідає: "Я не згоден". Після цього уповноважений іде до суду і починається процес", – сказав він.

Бородянський додав, що після трьох таких випадків протягом року настає кримінальна відповідальність.

"Вона не передбачає ув’язнення, а лише суспільно-корисні роботи. Для того, щоб суд виніс такий вирок, він зобов'язаний звернутися й отримати висновок ЄСПЛ (Європейський суд із прав людини. – "ГОРДОН".) Ми передбачили запобіжники, щоб добросовісну людину не можна було посадити. Нема висновку – нема вироку", – підсумував Бородянський.

Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, Володимир Бородянський презентував 17 січня.

Зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи з третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф буде 4,7 млн грн). Якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф збільшиться до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).

Відстежувати публікації в ЗМІ, що містять ознаки дезінформації, має уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.

Водночас на слайдах, які демонстрували під час презентації 17 січня, ішлося про те, що поширення дезінформації за певних умов може бути покарано тюремним ув'язненням на строк від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яка становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, вчинене організованою групою або повторно. Тюремний строк також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко назвав законопроєкт "очевидно ворожим" щодо співробітників українських ЗМІ.

В Інституті масової інформації заявили, що законопроєкт про дезінформацію та заходи щодо боротьби з нею містить неоднозначні норми, неприпустимі в демократичному суспільстві.

Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не повинна обмежувати діяльність працівників ЗМІ.

Занепокоєння щодо законопроєкту висловили і в ОБСЄ. Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір підкреслив, що боротьба з дезінформацією не має відбуватися, шкодячи свободі ЗМІ.