Банкова, Кабмін і військові не можуть погодити прозоре бронювання для бізнесу – NV
Непрозорість правил бронювання давно викликає невдоволення бізнесу, а скандал із цирками й телемарафоном ще раз підсвітив цю проблему. Натомість затягування у вирішенні питання економічного бронювання завершиться тим, що частина підприємств зупиниться, втративши кадри, а інша – сховається у тінь. Про це йдеться у статті видання "NV Бізнес" під заголовком "Спочатку мобілізація, а потім бронь. Чому Банкова, Кабмін і військові не можуть погодити прозоре бронювання для бізнесу".
Автор матеріалу Дмитро Бобрицький нагадав, що зараз є дві ініціативи щодо бронювання, й обидві вони передбачають лише відтермінування за гроші.
Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма запропонував видозмінити бронювання на користь працівників із зарплатою від 30 тис. грн. Схожу модель запропонував голова економічного комітету ВР Дмитро Наталуха: він лобіює механізм бронювання через сплату щомісячного військового збору в розмірі 20 тис. грн за одного співробітника.
"Обидві ініціативи, Шурми й Наталухи, зустріли гостру критику як серед військових, так і цивільних – мовляв, такі правила закріплять майнову нерівність між громадянами. Українців, які б подолали встановлену планку у 20 тис. податків (або військового збору), офіційно в Україні налічувалося, згідно з Держстатом, лише 15% (на грудень 2021 року). Вони офіційно заробляли понад 25 тис. грн (або приблизно 900$) до вторгнення", – зазначає видання.
Автор також наводить позицію Спілки українських підприємців, де наголосили, що підтримують економічне бронювання в цілому, але хочуть врахувати різні види підприємств.
"Відмова від бронювання не є варіантом, оскільки економіка має функціонувати, а економіка складається з людей, які працюють, отримують заробітну плату, споживають тощо. Тому перш за все важливо уважно зважати на потреби армії й необхідність бронювання, забезпечуючи баланс між ними. Бізнес, який більше двох років знаходиться в стані турбулентності й постійних викликів, може просто перестати існувати. А це непоправно в контексті стратегічного відновлення країни", – повідомили виданню у пресслужбі спілки.
Контекст:
Президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію вранці 24 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.
27 січня 2023-го Кабмін затвердив новий порядок бронювання підприємствами своїх працівників в умовах воєнного стану. Він передбачає відтермінування від мобілізації для 50% і більше держслужбовців і працівників важливих для країни підприємств.
У березні 2024 року Шмигаль заявляв, що Кабмін напрацьовує "справедливіший" підхід до бронювання військовозобов'язаних з урахуванням рівня заробітних плат, податкового навантаження і впливу на економіку.
У Кабінеті Міністрів України розробляють ідею бронювати від мобілізації українців, які сплачують у бюджет у вигляді податків не менше ніж 6 тис. грн на місяць. Про це в інтерв'ю LIGA.net повідомив заступник міністра цифрової трансформації з розвитку ІТ Олександр Борняков.
За даними "Української правди", Офіс президента України й ініціативна група у Верховній Раді по-різному бачать критерії для економічного бронювання від мобілізації: "Або це податки із зарплати в щонайменше 30–35 тис. грн, або 20 тис. грн доплати за працівника щомісяця".
Розроблення "справедливого механізму" бронювання працівників підприємств, які підпадають під військовий призов, анонсував і президент Володимир Зеленський.
8 квітня стало відомо, що в лютому в Міністерстві культури підтвердили статус критично важливих для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення каналам, які беруть участь у телемарафоні "Єдині новини". Їхні працівники матимуть відтермінування від мобілізації. Також такий статус надали деяким циркам, музеям, заповідникам і ансамблям.
Військовий аналітик, волонтер Тарас Чмут заявив, що необхідно знайти "золоту межу" між тим, де люди лишаються в економіці, а де їх треба забирати воювати, адже у сил оборони іноді зриваються контракти через те, що на потрібному підприємстві виник брак персоналу через мобілізацію.