"Чим швидше, тим краще". Зеленський заявив, що Україна погодиться на допомогу США у кредит

"Що стосується американської допомоги: вона критична в будь-якому випадку. […] На превеликий жаль, ми трішки заручники цієї ситуації. На превеликий жаль, питання України, а саме питання війни Росії проти України, стало сьогодні внутрішньополітичним питанням Сполучених Штатів. Хоча це безпека всього світу. І саме такий недорослий підхід я не розумію", – наголосив Зеленський.

За його словами, "усі розуміють, що Росія розраховувала на збільшення кількості конфліктів у світі", тому що "всі розуміють, що виробничі потужності – вони одні, і об'єм зброї – він один".

"І якщо конфліктів багато, то ця зброя, ця допомога буде ділитися. Тобто замість того, щоб вирішувати збільшення виробництва і саме цим зайнятися, а це і є виклик, вирішується питання у принципі фінансової допомоги, спроможності фінансувати це збільшення. Тобто додалася ще одне ланка, ще один виклик, – зазначив Зеленський. – Була одна – тільки виробництво, а зараз ще гроші на це виробництво. […] Однак я вірю, працюю, сподіваюся, що розум усе-таки переможе і ми отримаємо відповідну допомогу".

Президента запитали, чи погодилася б Україна на допомогу США у кредит.

Зеленський відповів, що зараз розглядають "дуже багато різних варіантів".

"Знаєте, один сенатор нещодавно був, і він запитав: "А ти погодишся на кредитні гроші?" Я запитав: "А які варіанти?" – "Ну, – він каже, – якщо, наприклад, тобі скажуть, що гроші кредитні або ти не отримаєш [допомоги]". Я кажу: "А навіщо ці вибори, якщо немає ніякого вибору?" – розповів президент.

Зеленський додав, що Україна "погодиться на будь-який варіант".

"Я вам скажу більше: якби сьогодні запропонували Україні дати пакет у кредит сьогодні або безкоштовно все через рік, то ми б сказали: тільки сьогодні. Тут немає ніякого вибору. Наш вибір один – вижити і перемогти. Ми це пробуємо робити різними шляхами. Це щодо кредиту. Важливо: чим швидше, тим краще", – резюмував президент.

Контекст:

20 жовтня 2023 року президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.

Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Байден назвав політичним шантажем відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".

Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду закликав республіканців експрезидент Дональд Трамп. Він вважає, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію, який не можна прив'язувати до іноземної допомоги в жодному вигляді. Байден розкритикував Трампа, заявивши, що той погрожував республіканцям і намагався їх залякати.

Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню, але без угоди про міграційну реформу та безпеку кордону. Його має затвердити Палата представників.

Її спікер Майк Джонсон заявив 13 березня, що Палата представників США підготує свій законопроєкт про допомогу для України, який істотно відрізнятиметься від ухваленого Сенатом, написав The Hill. За словами сенаторів, які були на щорічній виїзній нараді республіканців верхньої палати Конгресу, Джонсон сказав їм, що проєкт Палати представників може пропонувати підтримку Україні у вигляді кредиту або лендлізу.

У Білому домі закликали Джонсона поставити на голосування законопроєкт про допомогу Україні на суму понад $60 млрд, за який Сенат уже проголосував у лютому.

Джонсон заявив 31 березня, що розраховує внести пакет допомоги Україні з "деякими важливими нововведеннями" після того, як Палата представників повернеться з великодніх канікул.