Дипломат назвав причину, чому ФРН має допомогти Україні "якомога швидше" стати членом НАТО

За словами Мельника, більшість українців сьогодні переконана, що підписання Будапештського меморандуму і відмова Києва від ядерних арсеналів були "фатальною помилкою", оскільки за 20 років країна "залишилася з порожніми руками" перед агресією РФ, яка за допомогою військової сили захопила "сім відсотків території України".

"Решта підписантів меморандуму не перешкодили цьому воєнному вторгненню. Це означає надзвичайну втрату довіри, у тому числі і для режиму нерозповсюдження ядерної зброї, – сказав дипломат. – Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) також несе особливу історичну відповідальність за збереження суверенітету України, і вона мусить нам допомогти якомога швидше стати членом НАТО".

Водночас Мельник зазначив, що питання про відновлення Україною статусу ядерної держави на цьому етапі "не стоїть на порядку денному".

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом 6 квітня 2021 року заявив, що вступ України до Альянсу є єдиною можливістю завершити війну на Донбасі. За словами глави держави, надання Києву плану дій щодо членства в НАТО стало б "справжнім сигналом для РФ". Столтенберг, зі свого боку, зазначив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

В Офісі президента заявляли, що Україна не братиме участі в саміті НАТО в червні 2021 року, але питання надання ПДЧ на ньому обговорять.

5 грудня 1994 року підписали Будапештський меморандум. Згідно з документом, країни-підписанти – Великобританія, Росія і США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету та кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї, не тільки ядерної. Окрім того, підписанти обіцяли не чинити на Київ економічний тиск. В обмін Україна відмовилася від свого ядерного статусу. Під меморандумом поставили свої підписи тодішні президент України Леонід Кучма, президент РФ Борис Єльцин, президент США Білл Клінтон і прем'єр Великобританії Джон Мейджор.

Росія 2014 року порушила умови меморандуму, анексувавши Крим і розпочавши збройну агресію на Донбасі, заявляли у МЗС України.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров вважає, що Росія Будапештської угоди не порушувала, оскільки не застосовувала стосовно України ядерної зброї.