Дуда про Росію: Коли одна велика держава озвучує ультиматум, у підсумку починається війна

"Якщо подивитися на історичну перспективу, то ми можемо вивчити важливі уроки. І якщо подивитися, то в такій ситуації, коли одна велика держава озвучує ультиматум, і якщо на нього погоджуватися, то після цього відбувається серйозна воєнна агресія й у підсумку починається війна", – заявив Дуда.

Президент Польщі вважає, що президент Росії Володимир Путін перебуває в ситуації, коли йому дуже потрібно продемонструвати імперську силу РФ. Або Путін вирішив, що НАТО переживає момент слабкості, під час якого там погодяться на такий ультиматум.

Дуда впевнений, що не треба погоджуватися на такі ультиматуми.

"Може бути контрультиматум, який намагатиметься заспокоїти ту сторону, яка хоче показати свої імперські амбіції", – сказав польський лідер.

Контекст:

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив у інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що поблизу кордону України зосереджено приблизно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати відразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" та "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у відповідь на це наголосив, що право кожного народу вибирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону 15 грудня російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

У Білому домі заявили у відповідь на пропозиції Росії, що США обговорюють їх із європейськими союзниками та партнерами.

Столтенберг сказав, що діалог Альянсу із РФ має відбуватися в консультації з європейськими партнерами, такими як Україна.

У МЗС України наголосили, що "головною проблемою безпеки євроатлантичного простору наразі є озброєна агресія РФ, а також нинішня російська ескалація вздовж кордону України та на її окупованих територіях".

Столтенберг 19 грудня заявив, що проти проведення конференції із РФ для обговорення "розподілу зон впливу".