За словами Столтенберга, сама ідея проведення нової конференції для обговорення "зон впливу, у межах яких великі держави могли б контролювати те, що їхні сусіди можуть чи не можуть робити", була б "кроком назад".
Він зазначив, що це "зовсім неправильний напрямок". За словами генсека Альянсу, головними темами для обговорення з Росією мають бути заходи щодо контролю над озброєнням, прозорості військових навчань та зниження напруженості.
Столтенберг наголосив, що НАТО "ніколи не піде на компроміс ні щодо безпеки своїх союзників, ні щодо права кожної країни, зокрема України, вирішувати власну долю". Він нагадав, що ці фундаментальні принципи підтверджені не лише Північноатлантичним альянсом, а й Росією, яка підписала Гельсінський акт 1975 року та Паризьку хартію 1990 року.
Він також нагадав, що Україна є суверенною державою з правом захищати себе відповідно до Статуту ООН та правом просити допомоги для досягнення цієї мети, і висловив нерозуміння, як це загрожує Росії, "яка є агресором у цьому конфлікті".
Генсек НАТО ще раз заявив, що якщо Росія наважиться застосувати військову силу проти України, їй доведеться заплатити "високу ціну" – будуть жорсткіші економічні та політичні санкції і НАТО має намір "гарантувати безпеку кожної з наших країн-учасниць".
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, причому атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше". Глава Міноборони Олексій Резніков повідомив в інтерв'ю Politico, опублікованому 13 грудня, що поблизу кордону України перебуває приблизно 100 тис. російських військових, які можуть атакувати одразу на кількох фронтах, використовуючи артилерію, танки та авіацію.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", та звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
10 грудня Росія вимагає від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на цьому наголосив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону 15 грудня російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США зазначено, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
У Білому домі заявили у відповідь на пропозиції Росії, що США обговорюють їх із європейськими союзниками та партнерами.
Столтенберг сказав, що діалог Альянсу з РФ має відбуватися у консультації з європейськими партнерами, такими як Україна.
У МЗС України наголосили, що "головною проблемою безпеки євроатлантичного простору наразі є збройна агресія РФ, а також нинішня російська ескалація вздовж кордону України та на її окупованих територіях".
+5 Київ
