Ексрозвідник Копка: Повномасштабного вторгнення РФ не буде. Але буде постійне нагнітання ситуації
"Світ увійшов у клінч між демократією і тим, що називають "диктаторськими режимами". Дослідники великих систем знають: якщо маятник хитнувся в один бік (що і сталося у 2000-ті роки, коли світ прискорено рушив у бік глобалізації), то він обов'язково піде в інший... І вже тоді в Москві осідлали хвилю антиглобалізму – це була нова ідея, яка прийшла на зміну боротьбі з капіталізмом. Цікаво, що ліберальний Захід проморгав момент, коли почався відкат. Там були переконані, що демократична модель найкраща і ніхто не зможе її зруйнувати. Але все виявилося не так однозначно, а COVID-19 відіграв роль своєрідного каталізатора. Ефективність боротьби з пандемією стала головним критерієм оцінювання державного управління загалом. Про це, зокрема, свідчать результати глобального дослідження, згідно з яким довіра до демократичних урядів впала до нових мінімумів", – зазначив співрозмовник.
На його думку, РФ дестабілізує світ, щоб зберегти доступні ринки збуту своїх товарів, які не витримують чесної конкуренції.
"[Президент РФ Володимир] Путін змусив світ мислити тими категоріями, якими світ мислив до 1991 року. Це реакція невдахи, який не зміг пристосуватися до нових реалій постбіполярного світу. Подивіться, як рвонули технології, економіка та фінанси після 1991 року, коли протистояння зупинилося. А Росія не пристосувалася. РФ – не СРСР. Коли радянський народногосподарський комплекс зруйнувався, Росія так і не змогла створити власний, який витримав би конкуренцію з іншими країнами. Це ще одна причина, чому Росія лізе на пострадянський простір: їм потрібні ринки збуту – ніхто не купує товарів їхнього виробництва, а також потрібен стійкий ринок для нафтогазового комплексу. Розмови про створення оновленого союзу, відродження імперії – балачки. Усі чудово розуміють, що росіяни нічого збудувати не зможуть. Але гратимуть на цій темі. Тому вони змушують світ готуватися до війни. Захід чинить опір усіма силами – як той кіт, якого тягнуть у ванну купатися", – сказав Копка.
Він зазначив, що Росія постійно нагнітатиме ситуацію навколо України.
"Можна провести історичну паралель із Карибською кризою, протистоянням Микити Хрущова і Джона Кеннеді та грою нервів: доправлять ракети на Кубу чи ні. У нас аналогічна ситуація: Карибська криза 2 – відбувається гра нервів, хто кого передивиться. Та сама евакуація сімей російських дипломатів з України, про яку з'явилася інформація, може свідчити про підготовку якихось воєнних дій. Але під час гібридної війни це може бути і своєрідний фінт вухами: що хочемо, те і зробимо, тож навіть сім'ї дипломатів забрали. А чи буде війна? Думаю, повномасштабного вторгнення не буде. Нині не 2014 рік. Але буде свербіння, постійне нагнітання ситуації. Або щось локальне", – наголосив експерт.
На його думку, негласний приїзд глави ЦРУ Вільяма Бернса був пов'язаний із підготовкою візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена.
"Приїзд директора ЦРУ не є чимось особливим. Є такий підхід, коли замість дипломатів спочатку залучають канали розвідки, щоб провести підготовчі заходи та узгодити позиції. Завжди так роблять, щоправда, не на такому високому рівні. Мабуть, американці вирішили, що зараз момент, який потребує таких заходів. Думаю, це була підготовка до візиту Блінкена. А, можливо, і до чогось вагомішого", – пояснив Копка.
Він вважає, що найбільшою проблемою сьогодні є те, що Україна стала об'єктом зовнішньої політики інших держав.
"Боротьба між демократіями та неодиктатурами відбувається на нашій території. Ми є розмінною монетою. На жаль, ми згаяли момент. Не зараз, ще 2015 року. Ми віддали ініціативу не в ті руки, ми віддали свою долю на відкуп Німеччини та Франції. Це величезна помилка. Ми бачимо, як діяла [канцлерка Ангела Меркель], яка пішла, і як діє нинішній, закриваючи своє "повітря" для прольоту британських військово-транспортних суден і блокуючи в межах НАТО постачання зброї, тому нам треба практично з нуля вчитися жити в нових умовах. Поступово доводячи свою суб'єктність. А аргументи в нас є. І ще які! У нас є що запропонувати світу. Треба тільки перестати соромитися і дивитися на своїх партнерів знизу вгору", – наголосив співрозмовник.
За його словами, Україна має готуватися до тривалого протистояння з Росією.
"Отже, через глобальну боротьбу між демократією і, скажімо так, антидемократією ми опинилися на вістрі ножа. Треба цим користуватися так, щоб Україні було вигідно, щоб ми насамперед гарантували собі безпеку. Доти, доки ця брила на північному сході не розвалиться, нам, як Ізраїлю, доведеться протистояти агресивному оточенню, в якому ми опинилися. Треба вчитися жити в умовах затяжної боротьби та постійного зовнішнього (і внутрішнього теж) тиску. І від того, як ми справлятимемося, залежить і наше майбутнє", – резюмував Копка.
Контекст:
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу українського кордону та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
10-го, 12-го та 13 січня відбулися переговори Росії із США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не дістали жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і наголосив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ в Україну. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
Минулого тижня Київ негласно відвідав директор ЦРУ Вільям Бернс. За даними каналу CNN, він зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським та обговорив "поточну ситуацію та зусилля щодо деескалації напруженості".
18 січня в Держдепартаменті США підтвердили візит держсекретаря США Ентоні Блінкена в Україну 19 січня. Після цього він поїде до Берліна.