Франція створює альянс країн, які готові скерувати війська в Україну – Politico

У Литві відбулися переговори за участю глав МЗС Естонії, Латвії, Литви, Франції й України
Фото: mfa.gov.ua

У Литві 8 березня відбулися переговори у п'ятисторонньому форматі за участю глав МЗС Естонії (Маргуса Цахкни), Латвії (Кріш'яніса Каріньша), Литви (Габріелюса Ландсбергіса), Франції (Стефана Сежурне) й України (Дмитра Кулеби). Про це повідомив пресцентр українського зовнішньополітичного відомства.

Зазначають, що основною темою переговорів, які відбулися в розвиток нещодавнього саміту в Парижі під головуванням президента Франції Еммануеля Макрона, стали практичні кроки щодо збільшення і прискорення військової підтримки України та спільного виробництва зброї і боєприпасів.

"Єдність, зрозумілість і мужність. Разом із нашими балтійськими друзями ми переконані, що ці три принципи мають лежати в основі стратегії і дій ЄС щодо підтримки України, – написав Сежурне в Х, опублікувавши спільне фото глав МЗС. – Зараз ми розпочинаємо оперативну реалізацію консенсусу, досягнутого в Парижі 26 лютого".

Франція "створює альянс країн, готових для можливого відправлення своїх військ в Україну", трактує цю зустріч Politico.

Сежурне перебував із візитом у Литві, щоб підтримати ідею про те, що іноземні війська можуть зрештою допомогти Україні в таких сферах, як розмінування, наголосило видання.

Глава французького МЗС зазначив на зустрічі, що "не Росія має вказувати, як ми маємо допомагати Україні протягом найближчих місяців чи років". Окрім того, не Росія має визначати, як країни діятимуть, чи встановлювати "червоні лінії", додав Сежурне. "Ми вирішуємо це між собою", – наголосив французький міністр у Литві.

Politico написало, що Сежурне неодноразово згадував операції з розмінування як можливий варіант, кажучи, що це "може означати наявність деякої кількості персоналу, але не для ведення бойових дій".

Глава МЗС Франції заявив, що Україна просила союзників не скеровувати свої війська, а надати їй необхідні боєприпаси. Водночас Сежурне зазначив, що "нічого не відкидають на найближчі місяці".

Водночас глава МЗС Франції висловив занепокоєність тим, що країна-агресор РФ націлилася на країни Балтії, які є членами ЄС і НАТО.

Сежурне підтримав Ландсбергіс, заявивши, що союзники "мають проводити "червоні лінії" для Росії, а не для себе". За словами глави МЗС Литви, "жодну форму підтримки України не можна відкидати".

Контекст:

26 лютого на конференції в Парижі за участю 20 європейських лідерів Макрон заявив, що не відкидає скерування західних військ в Україну. "Ми зробимо все необхідне, щоб [країна-агресор] Росія не змогла виграти цю війну", – наголосив він.

Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню, коментуючи слова Макрона про ймовірне скерування військ в Україну, зазначив 27 лютого, що не йдеться про "ведення війни проти Росії". "Нічого не відкидати – це не ескалація", – наголосив він.

Водночас, за словами канцлера ФРН Олафа Шольца, "зрозуміло, що жодних наземних військ із боку європейських країн чи НАТО [в Україні] не буде".

Путін у посланні до Федеральних зборів 29 лютого пригрозив "трагічними наслідками" західним державам, які вирішать скерувати в Україну свої війська. "Вони мають розуміти, що в нас теж є зброя, яка може уражати цілі на їхній території", – сказав президент країни-окупанта.

Того самого дня Макрон зазначив, що всі його слова на конференції стосовно повномасштабної російської агресії проти України були "продуманими й виваженими".

7 березня Макрон на зустрічі з опозицією, як писала La Depeche, заявив, що французька підтримка України не має обмежень і "червоних ліній".

Питання про скерування французьких військ в Україну станом на зараз не стоїть, зазначив Лекорню 8 березня. Він підкреслив, що Макрон, коли говорив про ймовірність скерування західних військ в Україну, не висловлювався на користь "спільної війни".

Французькі ЗМІ писали, що Макрон може скерувати війська в Україну в разі прориву росіян на Київ або Одесу.