Єрмак і ексгенсек НАТО започаткували міжнародну групу з питань євроатлантичної інтеграції України

Зазначають, що в Києві відбулося перше установче засідання групи, співголовами якої стали Єрмак і Расмуссен.

"Основна мета групи – напрацювання системного бачення подальшої інтеграції України в євроатлантичний безпековий простір, як один із ключових факторів регіональної та світової безпеки", – ідеться в повідомленні.

Єрмак наголосив на важливості оновлення системи гарантування європейської та євроатлантичної безпеки, яка унеможливить повторення агресії проти України або початок нового, ще масштабнішого конфлікту в Європі.

Як зазначив глава ОП, для запобігання повторенню агресії в Європі Україна має стати повноправним членом Альянсу.

"Продовжуючи цей успішний шлях, ми з Андерсом вирішили започаткувати нову групу для найважливіших питань: питань безпеки й інтеграції України в НАТО", – наголосив Єрмак.

За словами Расмуссена, міжнародній групі потрібно сформулювати "чітке бачення майбутніх безпекових домовленостей України, щоб чітко дати зрозуміти [президенту країни-агресора РФ Володимиру] Путіну, що ми не дозволимо йому досягти своїх військових цілей".

Ексгенсек НАТО вважає, що Росія й надалі загрожуватиме європейській безпеці, якщо не створять структур для її стримування й запобігання воєнним конфліктам у майбутньому.

"Це в інтересах не лише України, а й усієї євроатлантичної спільноти", – додав Расмуссен.

На його думку, нова архітектура безпеки має ґрунтуватися на трьох стовпах – системі довгострокових гарантій безпеки для України, членстві в ЄС і НАТО.

Одним із важливих завдань групи має бути визначення виконання умов, необхідних для запрошення України до вступу в Альянс, резюмував Расмуссен.

В ОП розповіли, що до складу робочої групи, окрім Єрмака й Расмуссена, також увійшли: експрезиденти Литви й Польщі Даля Грібаускайте й Александр Квасневський, колишні прем'єр-міністри Великобританії (Борис Джонсон), Фінляндії (Санна Марін), Польщі (Марек Белька), Словаччини (Мікулаш Дзурінда), Швеції (Карл Більдт), ексдержсекретарка США Гілларі Клінтон, колишній спецпредставник США в Україні Курт Волкер.

Контекст:

Стратегічний курс на членство України в Євросоюзі й НАТО закріплено в Конституції з лютого 2019 року.

На тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. В останні роки Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано в її Конституції.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020 році Україна набула статусу партнера розширених можливостей. 14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує вступ України в НАТО. Однак план дій щодо членства Україні не надали.

У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року (наступного року після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну), ідеться, що Україні для вступу до блоку вже не потрібен план дій щодо членства, але поки в ньому немає запрошення до Альянсу. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ до Альянсу, коли союзники погодяться із цим і буде виконано відповідні умови", – ідеться в комюніке.

Генсек Альянсу Єнс Столтенберг вважає, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога, і в цьому Україні допомагають члени Альянсу.

Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив 29 січня, що двері НАТО залишаються відкритими, зокрема для України, яка стане членом Альянсу. На думку Расмуссена, запрошення в НАТО мають надати Україні на саміті Альянсу в липні у Вашингтоні.