Кабмін просить Верховну Раду продовжити термін імплементації мовної статті закону про освіту до 2023 року
У нинішній редакції українського закону "Про освіту" зазначено, що мовна стаття має набути чинності у 2020 році.
Кабінет Міністрів України просить Верховну Раду продовжити перехідний період упровадження мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року. Відповідний законопроект на засіданні уряду 14 лютого презентувала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
Вона зазначила, що продовження перехідного періоду – одна з рекомендацій Венеціанської комісії.
За словами Гриневич, законопроект протягом місяця обговорювали з центральними органами влади, його погоджено з ними, а також враховано рекомендації Мін'юсту України.
Наразі закон "Про освіту" передбачає, що мовна стаття має набути чинності у 2020 році.
Після ухваленого 5 вересня у другому читанні і в цілому закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні.
26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини попередили, що будуть блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".
27 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт виступив проти засідання комісії Україна – НАТО 6 грудня 2017 року в Брюсселі. Представник НАТО повідомив УНІАН, що засідання не планували на грудень.
За словами українського віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, у НАТО стурбовані поведінкою Угорщини через український закон "Про освіту".
8 грудня Венеціанській комісія сформулювала висновки щодо закону про освіту.
Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.
Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії.
7 лютого заступник голови Міністерства закордонних справ України Василь Боднар після зустрічі в Ужгороді із заступником міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Левенте Модьором повідомив, що Київ і Будапешт узгодили основні позиції щодо врегулювання мовного питання. У міністерстві закордонних справ Угорщини це спростували.
Посол України при НАТО Вадим Пристайко заявив, що Угорщина заблокувала засідання комісії Україна – НАТО з питань оборони, яке мало відбутися 14–15 лютого.
12 лютого Сіярто сказав, що Угорщина розблокує засідання комісії Україна – НАТО з питань оборони після виконання Україною умов, пов'язаних з українським законом "Про освіту".
14 лютого Гриневич на засіданні уряду назвала заяви Сіярто маніпулятивними. За її словами, Угорщина вимагає від України припинити дію закону "Про освіту", але цього немає у рекомендаціях Венеціанської комісії.