"Може з'явитися сюрприз". Європейський аналітик розповів, хто може заблокувати надання Україні статусу кандидата у члени ЄС

Такий сценарій під час онлайн-дискусії на Київському безпековому форумі 10 червня припустив старший аналітик Центру безпеки "Європейські цінності" у Празі (Чехія) Давид Стулік.

Трансляцію вели на YouTube-каналі фонду Open Ukraine.

"Чому європейським країнам складно приймати рішення? Є декілька причин. Перша така причина – що навіть друзі України, як деякі скандинавські країни, кажуть, що Україна має спочатку продемонструвати прогрес у ключових питаннях і реформах, як, наприклад, боротьба з корупцією, судова реформа, верховенство права. І це країни, які повністю підтримують Україну (Данія, Швеція)", – сказав аналітик.

Давид Стулік зазначив, що у цих країн "є певна недовіра до того, що якби ЄС надав статусу кандидата на членство, Україна могла б розслабитися і зупинити процес реформ".

"Інша група країн... це дві країни з колишньої Югославії. Ці посли підійшли до нас і кажуть: "А можете нам навести аргументи, які б підтримували надання статусу кандидатства Україні, бо наші країни мають чіткий пріоритет – це членство країн Західних Балкан, наших сусідів у Європейському союзі", – наголосив Стулік.

Небезпека також може йти від Угорщини, до "якої в Центральній Європі вже фактично ніхто не має довіри, до того, що вони роблять, які інтереси відстоюють", зазначив аналітик.

"Навіть якщо угорська дипломатія, угорські представники кажуть, що підтримують надання кандидатського статусу, то ми не можемо повністю їм довіряти, бо ми не знаємо, про що домовилися [прем'єр Угорщини Віктор] Орбан і [президент РФ Володимир] Путін, – наголосив Стулік. – І тут теж треба підходити до таких країн, як Угорщина, може, навіть Австрія, з певною долею обережності. Тому що тут, у Європі, є така практика, що часто великі країни, які не підтримують певні рішення, можуть ховатися за інших".

За словами аналітика, остаточне рішення буде ухвалено на самому засіданні Європейської ради.

"І ось тоді може з'явитися сюрприз, що певні країни можуть сказати, що у них є певні зауваження… і можуть заблокувати це рішення, висуваючи власні постулати", – резюмував Стулік.

Контекст:

28 лютого, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу. Президент Володимир Зеленський заявив, що в умовах, які склалися, розраховує на приєднання до блоку за спеціальною процедурою.

Європейський парламент підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ у ЄС. Потім відбувся неформальний саміт лідерів ЄС, де ухвалили рішення, яке, як вважають у МЗС України, свідчить про те, що Україна буде членом ЄС.

Засідання Європейської ради, на якому ухвалюватимуть рішення про статус України, відбудеться у червні.

Віцепрем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина розповіла 9 червня, що три країни Європейського союзу виступають проти надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС. Водночас вона не уточнила, про які саме держави йдеться.

ЗМІ писали, що Франція, Нідерланди й Австрія є противниками надання Україні статусу кандидата на членство у Євросоюзі у червні. Канцлер Австрії Карл Негаммер заявив 10 червня, що Австрія підтримає надання Україні статусу кандидата у члени ЄС, якщо його нададуть країнам Західних Балкан і Молдові.

Bloomberg повідомило 9 червня, що проти надання Україні статусу кандидата виступають Данія та Нідерланди, за – більшість країн ЄС, зокрема Італія. Німеччина, як пише агентство, заявила, що результатом саміту лідерів ЄС у червні може стати умовний статус кандидата для України.

Глава МЗС Данії зазначив 10 червня, що його країна повністю підтримує європейське прагнення України, але чекає на рішення Єврокомісії.