Політика

Стефанішина заявила, що три країни ЄС – проти надання Україні статусу кандидата на членство, але не назвала їх

9 червня 2022, 23.47 Этот материал также можно прочитать на русском

Стефанішина впевнена, що 24 червня жоден із лідерів ЄС не зможе сказати Україні "ні" щодо надання їй статусу кандидата у члени Євросоюзу. Фото: Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції / Facebook

Три країни Європейського союзу виступають проти надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС.

Про це 9 червня у Брюсселі (Бельгія) заявила віцепрем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, її цитує "Німецька хвиля".

"У цілому приблизно сім країн Євросоюзу – це не східноєвропейські та не балтійські країни, як ви можете собі уявити, – висловлювали пропозиції щодо якогось іншого формату, пропонуючи екстракандидатство чи умовне кандидатство. Було дуже багато різних пропозицій, але фактично є три основні країни, які сьогодні не хочуть давати зелене світло для України", – сказала Стефанішина.

Водночас вона не уточнила, про які саме країни йдеться. За словами Стефанішиної, це може зашкодити ухваленню остаточного рішення щодо надання Україні статусу кандидата у члени ЄС.

"Я впевнена, що 24 червня [на саміті ЄС] жоден із лідерів Європейського союзу не зможе сказати Україні "ні", – вважає віцепрем’єрка. – Ми наполягаємо, що рішення про надання Україні статусу кандидата – це лише початок процесу, і не треба весь свій політичний скептицизм і капітал витрачати на протистояння цьому. Це початок процесу, це шанс, яким Україна або скористається, або не скористається".

ЗМІ писали, що Франція, Нідерланди та Австрія є противниками надання Україні статусу кандидата на членство в Євросоюзі у червні.

За даними Bloomberg, проти надання Україні статусу кандидата виступають Данія та Нідерланди, за – більшість країн ЄС, включно з Італією. Німеччина, як пише агентство, заявила, що результатом саміту лідерів ЄС у червні може стати умовний статус кандидата для України.

Контекст

28 лютого, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу. Президент Володимир Зеленський заявив, що в умовах, які склалися, розраховує на приєднання до блоку за спеціальною процедурою.
Європейський парламент підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ у ЄС. Потім відбувся неформальний саміт лідерів ЄС, де було ухвалено рішення, яке, як вважають у МЗС України, свідчить про те, що Україна буде членом ЄС.
Опитувальник, необхідний для визначення готовності держави, яка подала заявку на членство в ЄС, розпочинати переговори про вступ, Зеленському під час візиту до Києва 8 квітня передала глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. За 10 днів Україна передала відповіді на першу частину опитувальника. 9 травня Зеленський повідомив, що Україна підготувала другу частину. Засідання Європейської ради, на якому ухвалюватимуть рішення про статус України, відбудеться у червні.
Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що не знає жодної країни, яка відкрито виступала б проти надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. Проте прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі заявив 31 травня, що майже всі основні держави ЄС, окрім Італії, виступають проти кандидатства України на членство в ЄС.
Верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель вважає, що Єврокомісія підготує висновок для Європейської ради за заявкою України "дуже швидко".