Посол України у ФРН вважає, що канцлер може особисто допомогти посадити Путіна за стіл переговорів щодо ненападу на Україну

Український дипломат вважає, що "лакмусовим папірцем" для політики нового уряду ФРН стало б "особисте керівництво" канцлера у спробі посадити за стіл переговорів главу Кремля.

Мельник наголошує, що "поки що було багато діалогу з Росією", але цей діалог не мав достатньої гостроти.

Посол також заявив, що Німеччина має наполягати на "швидшому вступі" України в НАТО та Євросоюз, а також відмовитися від запуску "спірного" газопроводу "Північний потік – 2", яким Росія має намір постачати газ до Європи в обхід України.

Напередодні в інтерв'ю німецьким ЗМІ Мельник застеріг Німеччину від "політики умиротворення  дедалі агресивнішої Росії" і закликав країни Заходу "ставитися до Москви як до прокаженого, як до держави-парії, що має зазнати міжнародної ізоляції".

Контекст:

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".

На 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.