Рада підтримала за основу законопроєкт про перезавантаження БЕБ
Верховна Рада України 11 квітня ухвалила в першому читанні законопроєкт №10439 про перезапуск Бюро економічної безпеки. Про це народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк повідомив у Telegram.
За проголосувало 264 парламентарі. За словами Железняка, законопроєкт пропонує запровадити обов'язкову переатестацію співробітників бюро. Документ також передбачає, що вирішальний голос під час добору й переатестації працівників БЕБ матимуть міжнародні партнери України.
До другого читання представник "Голосу" анонсував кілька змін. Вони, зокрема, містять норму, за якою на розгляд прем'єр-міністра України подаватимуть не дві, а одну кандидатуру на посаду директора БЕБ, а процедури переатестації й добору співробітників держоргану буде прописано детальніше.
Видання LIGA.net, яке проаналізувало законопроєкт, пише, що це урядовий законопроєкт, котрий депутати 23 лютого передали на повторне перше читання. Реформа БЕБ є одним із "маяків" для Міжнародного валютного фонду (МВФ), який треба виконати до кінця червня.
Видання зазначає, що в разі ухвалення законопроєкту призначення в БЕБ відбуватиметься з обов'язковим проходженням поліграфа. Законопроєкт уже критикували окремі депутати, зокрема, Железняк заявляв, що його створено "з купою помилок і дірок для потім оскарження в судах".
Крім того, низка бізнес-асоціацій України 11 квітня опублікувала звернення, зазначивши, що парламент під час підготовки законопроєкту не до кінця врахував їхні побажання.
Контекст:
Чинний закон про створення Бюро економічної безпеки Верховна Рада ухвалила наприкінці 2021 року. Президент України Володимир Зеленський підписав його 22 березня. У законі йдеться, що БЕБ має виявляти, припиняти, розслідувати й розкривати кримінальні злочини у сфері економіки, які створюють загрозу життєво важливим інтересам України. Бюро мало отримати відповідні повноваження СБУ і податкової міліції. Роботу БЕБ безпосередньо координує Кабмін.
Главою БЕБ за підсумками конкурсу призначили в серпні 2021 року Вадима Мельника, який до цього очолював Державну фіскальну службу.
У жовтні 2022 року нардеп від "Слуги народу", голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що реформа, унаслідок якої було створено БЕБ, провалилася, повідомляла "Судово-юридична газета". На його думку, бюро "провалилося з основних питань, якими займалася податкова міліція", і "не відбулося як аналітичний орган і взагалі як орган", з огляду на недостатній набір персоналу.
Голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія вважав, що БЕБ треба ліквідувати. На його думку, замість "органу з акцентом на аналітичну функцію" вийшов "департамент обшуків".
У лютому 2023 року податковий комітет Верховної Ради визнав роботу БЕБ незадовільною. Членкиня комітету, нардепка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що це "перший крок до перезавантаження БЕБ". За її словами, очікують на проведення нового конкурсу на керівні посади бюро за участю міжнародних експертів конкурсної комісії та повну переатестацію всіх працівників БЕБ.
У самому бюро з негативною оцінкою його роботи не погоджуються. У звіті БЕБ про роботу за 2022 рік ішлося про те, що протягом року бюро значно посилило нормативно-правову базу антикорупційної діяльності, створило реєстр ризиків з урахуванням результатів дослідження вразливих до корупції функцій і процесів, налагодило антикорупційний контроль під час організації публічних закупівель. Крім того, детективи розслідували 961 кримінальне провадження: у 46 з них установлено підозрюваних, 29 – спрямовано в суд. Також бюро встановило й заарештувало активи РФ та Білорусі на 41 млрд грн.
У бюро зазначали, що становлення органу відбувається за умов війни й недофінансування, обставин нестабільної економіки та безпеки.