Рудик у статті для Atlantic Council: Влада обрала популістський антиолігархічний образ для боротьби з політичними опонентами
"Антиолігархічний закон, який нещодавно підписав президент України Володимир Зеленський, його прихильники проголошують як знаковий крок у боротьбі за зниження політичного впливу олігархічної еліти України. Однак цей закон більше схожий на спробу приховати посилення президентських повноважень за фасадом популістської риторики", – вважає нардепка.
Вона переконана, що багато виборців очікували, що Зеленський так чи інакше наступатиме на інтереси олігархів, але натомість протягом перших двох років свого президентства він нівелював і багато попередніх кроків щодо обмеження їхнього впливу.
"Незалежність Національного банку та "Нафтогазу" була обмеженою, тоді як інші великі державні активи перейшли під контроль олігархів. Тим часом зміни в Податковому кодексі країни спрямовані на малий бізнес та домашні господарства, тоді як інтереси олігархів залишаються відносно недоторканими. Заходи, необхідні для реального обмеження влади кланів українських олігархів, добре відомі. До них належать створення незалежної судової системи, посилення антимонопольного законодавства та антимонопольних органів, реформа корпоративного управління у державному секторі, усунення податкових пільг для великого бізнесу і більша прозорість у фінансуванні ЗМІ", – зауважує Рудик.
На її думку, немає жодних ознак, що влада планує реалізувати якісь із цих кроків.
"Натомість вони, схоже, обрали популістський антиолігархічний образ як інструмент боротьби з політичними опонентами, водночас підтримуючи або навіть зміцнюючи відносини з кланами олігархів, яким надають перевагу. Апарат президента створив свідомо розпливчасте антиолігархічне законодавство, яке не містить жодних кроків щодо обмеження впливу олігархів. Натомість він дозволяє Раді національної безпеки та оборони, яку призначає особисто президент, визначати, хто є олігархом і кому слід стикнутися з обмеженнями щодо володіння ЗМІ чи участю у політичному житті країни", – нагадала політикиня.
Вона зазначила, що одразу після підписання закону колишній президент України Петро Порошенко негайно продав свої медіаактиви, а "інших олігархів із великими медіаімперіями, які підтримують дружні відносини із Зеленським", новий закон, схоже, зовсім не занепокоїв.
"Через очевидну можливість дуже суб'єктивного і політично мотивованого застосування я розглядаю українське антиолігархічне законодавство як захоплення влади, замасковане мовою політичного популізму. Зеленський, безумовно, міг би використати підвищення свого зниженого рейтингу, після нездатності стримати COVID-19 і низки руйнівних корупційних скандалів. Цей новий закон може виявитися популярним серед широких верств українського електорату, які прагнуть покласти край безкарності олігархів. Що ще важливіше, його можна використати для нападок на політичних опонентів Зеленського", – попередила народна депутатка.
Влада, схоже, переконана, що падіння рейтингу Зеленського є насамперед результатом інформаційних атак, а не власної слабкої політики та політичних помилок, вважає вона.
"Отже, імовірно, що новий антиолігархічний закон застосовуватимуть вибірково, і він викличе нові конфлікти між урядом і великим бізнесом. Замість того, щоб служити інструментом для зниження впливу олігархів, існує небезпека, що закон перетвориться на інструмент тиску та примусу, який приведе країну до кризи та зірве вкрай необхідні реформи", – резюмувала Кіра Рудик.
Контекст:
Верховна Рада 23 вересня ухвалила закон Зеленського про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування проводили за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.
2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.
Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) узяла до розгляду звернення колишнього спікера Ради Дмитра Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів. У комісії заявляли, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня, і закликали не розглядати в Раді законопроєкт про олігархів у другому читанні, поки не буде готовим її висновок, оскільки це буде вкрай негативним сигналом для західних партнерів.
19 жовтня парламент розблокував закон про олігархів, нардепи відхилили 12 постанов, які блокували підписання документа спікером.
Верховна Рада 3 листопада усунула суперечності в тексті законопроєкту. Нардепи не переголосували закон заново, а лише підтримали правки парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, пов'язані з трьома статтями документа. Згідно з ухваленими уточненнями, вести реєстр олігархів буде Рада національної безпеки та оборони, як це було у початковій редакції документа.
4 листопада закон підписав спікер ВР, після нього документ підписав президент.
6 листопада на сайті Atlantic Council вийшла стаття спеціального радника з Європи у міністерстві закордонних справ Великобританії (1997–2001), аналітика, який спеціалізується на зовнішній політиці та європейських справах, Девіда Кларка. Він написав, що деолігархізація, яка мала стати кроком вперед для плюралізму ЗМІ в Україні, перетворилася на посилення контролю в руках тих, хто і без того має надто велику владу у ЗМІ.