Син екснардепа, який запропонував заборонити чоловікам виїжджати з України після війни, подорожував Європою у 2022–2023 роках і знімав блог, а потім видалив відео
Андрій Денисенко, син екснардепа і виконавчого директора Українського інституту майбутнього Вадима Денисенка, після початку повномасштабної війни РФ проти України подорожував і знімав тревелблог. На це 6 серпня звернула увагу низка українських ЗМІ, зокрема "Апостроф" і Zaxid.net.
Як зазначає Zaxid.net, Андрій Денисенко, вів свій блог російською і протягом 2022–2023 років відвідав, зокрема, Іспанію, Фінляндію, Латвію, Естонію, Чехію та Словаччину.
Зараз на YouTube-каналі Денисенка немає жодного контенту, але відео збереглися в кеші пошукової системи і досі гугляться, як, наприклад, відео про Таллінн, яке виклали в березні 2023 року, а зараз під час переходу за посиланням з Google воно недоступне.
Окрім того, скріншоти збереглися у ЗМІ.
"Главком" пише, що Андрій Денисенко народився 22 вересня 2004 року, тобто йому восени виповниться 19. У Facebook Денисенка вказано, що він навчався у Віденському університеті, дані про навчання у Відні також підтягуються з опису YouTube-каналу Денисенка (їх також вже видалили).
Контекст:
Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну вранці 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію.
Воєнний стан передбачає, зокрема, заборону на виїзд за кордон чоловіків віком 18–60 років, які підпадають під призов на військову службу під час мобілізації, окрім особливих винятків.
Денисенко 6 серпня запропонував заборонити виїзд з України чоловікам на три роки після закінчення війни, щоб "зберегтися як нація". Цю ідею розкритикували українці, пізніше екснардеп пояснив, що мав на увазі не заборону, а обмеження, оскільки "одним махом відкрити кордони, як це було до 24 лютого 2022 року, – це означає втратити плюс мільйон населення".
За даними ООН станом на 1 серпня кількість українців, які виїхали за кордон країни через вторгнення РФ і залишаються там, становить 6,2 млн. Із них 5,87 млн набули статусу тимчасового захисту в Європі.