Соловей про ймовірних наступників Путіна: Яке угруповання зараз наймогутніше? Угруповання Патрушева. Тому найбільші шанси в його сина
Про це він заявив в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.
Також, за його словами, розглядають кандидатури мера Москви Сергія Собяніна і прем'єр-міністра РФ Михайла Мішустіна.
"Щодо найреальніших кандидатів – треба зважати на те, яке угруповання зараз найсильніше і наймогутніше. Це те угруповання, яке очолює Микола Платонович Патрушев. Тож найбільші шанси в його сина. Тому це угруповання хотіло б, щоб початок переходу – легітимного, легального переходу – їм дуже важливо, щоб це було легально, правильно. Насправді чекісти – дуже великі легалісти, до речі. Це майже за Леніном, за формулою "правильно – по суті, знущально". Але так чи інакше вони легалісти. Вони хотіли б, щоб Дмитра Миколайовича призначили прем'єр-міністром або віцепрем'єром, щоб в ідеалі їм зробили такі натяки ще мало не влітку, щоб він разом із президентом привітав на Новий рік громадян Росії. Ось окремо президент і окремо новий прем'єр-міністр. Потім оголосили б президентські вибори. Загалом, усе робили б як належить", – заявив Соловей.
Він зазначив, що Мішустін "формально наділений статусом", але фактично залежить від "чекістської корпорації" в російській владі, хоч і є "класово близьким елементом" до цих осіб.
"І вони цілком могли б його використати. Свого часу – навесні торік – навіть ішлося про те, щоб використати його як фальш-панель. Але тоді планували дещо іншу конструкцію, хоча її обговорювали й цього літа з держрадою: держрада як Політбюро. Отже, повноваження можуть частково розширити в нового прем'єр-міністра. Чекісти думали, що [заступник глави уряду РФ Марат] Хуснуллін міг би стати гарним прем'єр-міністром, якби Мішустін став президентом. Тобто всі ці варіанти робочі – вони обговорювали. Зараз поки що все сходиться на одному", – додав Соловей.
Соловей: Росгвардії й поліції в Росії дали наказ під час другого етапу мобілізації розганяти жіночі протести дуже жорстко. Читайте повну версію інтерв'ю
Контекст:
Путін обіймає посаду президента Росії з 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли був главою уряду.
За президентства Путіна Росія спочатку окупувала 2014 року Крим і розпочала збройну агресію проти України на Донбасі, а потім 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення. Путін називає війну "спецоперацією", мета якої – "демілітаризація" і "денацифікація" України.
У 2020 році до конституції РФ внесли зміни, які дають Путіну змогу знову балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року. Він неодноразово заявляв, що поки не вирішив, чи балотуватиметься на новий строк.
Низка експертів, наприклад виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко, прогнозують, що внаслідок воєнних невдач в Україні Путін може втратити владу.
Крім Патрушева-молодшого, аналітики серед імовірних наступників Путіна називають Патрушева-старшого, заступника глави адміністрації президента РФ Сергія Кирієнка, Мішустіна.
Деякі експерти вважають, що після Путіна одноосібного правління у країні не буде або принаймні наступником не стане ніхто з його команди.