У ЄС вказали на "обмежений прогрес" України в боротьбі з корупцією. На що звернули увагу у звіті?

У ньому зазначено, що в липні в Україні ухвалили закон, який скасовує гарантії незалежності НАБУ і САП і передає їхню оперативну роботу у ведення політично призначеного генпрокурора. Ці поправки серйозно послабили б антикорупційну систему України, зазначили в ЄК.

"Незалежність НАБУ і САП було швидко відновлено ​​після внутрішніх протестів і серйозного занепокоєння, яке висловили міжнародні партнери", – ідеться в документі.

Проте було зареєстровано або ухвалено законодавчі ініціативи, подані як захист бізнесу чи нацбезпеки, що "може підірвати ефективність боротьби з корупцією", зокрема через обмеження прозорості публічних реєстрів і кримінальної відповідальності за корупційні злочини, заявили в Єврокомісії.

Окрім того, антикорупційні інституції і громадські організації повідомляють про дедалі більший тиск із боку держустанов, зокрема через кримінальні розслідування, які проводять правоохоронні органи і служби безпеки, додали в ЄК.

"Ці події ставлять під сумнів відданість України своєму антикорупційному порядку денному. Україна має розвивати свою антикорупційну систему і не допускати відкату від своїх помітних досягнень у реформах", – ідеться у звіті.

У ЄК звернули увагу, що посада генпрокурора в Україні "залишається політизованою", а положення про автоматичне закриття кримінальних справ у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування після повідомлення про підозру і скорочення строків розслідування призвели до закриття кількох резонансних справ, а інші опинилися під загрозою закриття.

"Законодавство, ухвалене в липні 2025 року, дає змогу переводити і призначати прокурорів без конкурсу й надає генеральному прокурору доступ до будь-яких матеріалів досудового розслідування (за винятком НАБУ і САП)", – ідеться в документі.

ЄК запропонувала усунути процесуальні затримки і перешкоди у провадженнях щодо корупції на найвищому рівні. Строки давності й підстави для їх переривання і зупинення потрібно переглянути і скоригувати відповідно до європейських стандартів, зазначили в Єврокомісії.

Там повідомили, що Київ частково виконав її рекомендації і вони залишаються чинними.

Наступного року Україна має, зокрема:

• зберегти незалежність антикорупційних інституцій;
• розширити юрисдикцію НАБУ, щоб вона охоплювала всі державні посади із високим ризиком;
• запровадити надійні гарантії проти втручання в роботу НАБУ і САП і обходу їхньої виняткової юрисдикції у справах про корупцію на найвищому рівні;
• посилити автономію САП у розслідуванні діяльності нардепів без попереднього схвалення генпрокурора;
• зміцнити результати в розслідуванні справ про корупцію, включно з вилученням і конфіскацію злочинних активів, з акцентом на вищих посадовців і справи, які мають резонанс;
• розширити коло осіб, які зобов'язані подавати декларації, а також спростити й удосконалювати процедуру перевірки декларацій про активи;
• підвищити увагу НАЗК до виявлення незрозумілого збагачення;
• внести поправки до Кримінального процесуального кодексу для усунення перешкод і процесуальних затримок для ефективного провадження кримінальних розглядів, особливо у справах про корупцію в особливо великому розмірі;
• збільшити чисельність суддів та адмінперсоналу ВАКС;
• розробити й ухвалити стратегію і держпрограму боротьби з корупцією.

Україна не має права ігнорувати зауваження, викладені у звіті ЄК про розширення, заявила в коментарі "Інтерфакс-Україна" голова комітету Ради з питань євроінтеграції, нардепка від "Євросолідарності" Іванна Климпуш-Цінцадзе.

"Не поділяю спільної ейфорії щодо звіту Єврокомісії про розширення. Звісно, ​​він виписаний так, щоб не підірвати допомогу Україні, і для нас це важливо, але документ містить масу серйозних зауважень, які ми не маємо права ігнорувати. Європейську комісію непокоїть закритість процесів нашої євроінтеграції, їхня неінклюзивність", – заявила парламентарка.

За словами Климпуш-Цинцадзе, після атаки на НАБУ і САП у ЄС дуже уважно стежать за правоохоронною системою України.

"Єврокомісія критикує законодавство, ухвалене в липні, яке дозволяє переведення та призначення прокурорів без конкурсу та надає генпрокурору доступ до будь-яких матеріалів досудового розслідування, матеріалів НАБУ та САП. Партнери закликали утриматися від подальшого застосування цих положень до їхнього скасування", – наголосила нардепка.

Коментуючи звіт ЄК, де, зокрема, йдеться про "сумнів відданості України своєму антикорупційному порядку денному", Климпуш-Цинцадзе вказала, що в перекладі з дипломатичної мови це означає: "Ми бачимо, що ви не хочете щиро боротися з корупцією".

Голова парламентського комітету також звернула увагу, що в документі є заклик реформувати ДБР і серйозне занепокоєння зростанням опору участі незалежних експертів, призначених міжнародними організаціями, у різних процесах добору чи перевірки.

Контекст:

Україна подала заявку на вступ у Євросоюз 28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. 23 червня того самого року лідери ЄС підтримали надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС. У грудні 2023-го Європейська рада рекомендувала розпочати переговори про вступ України у блок.

21 червня 2024 року Рада ЄС ухвалила спільні позиції Євросоюзу, включно з переговорними рамками, для переговорів щодо вступу з Україною. 25 червня в Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція ЄС з Україною, після якої переговори про вступ стартували офіційно.

14 лютого 2025 року глава ЄК Урсула фон дер Ляєн заявила на Мюнхенській конференції з безпеки, що Євросоюз має прискорити процес вступу України в ЄС. Того самого дня стало відомо, що Угорщина блокує початок переговорів щодо вступу України в ЄС.

4 листопада у Брюсселі відбувся перший масштабний саміт із питань розширення Європейського союзу за участю лідерів усіх країн-кандидатів, включно з українським президентом Володимиром Зеленським. Час проведення саміту збігся із презентацією Єврокомісією щорічного звіту про прогрес країн-кандидатів.

Влада України назвала звіт ЄК за 2025-й "найкращою оцінкою" за три роки для країни на її шляху до членства в Євросоюзі.