У Євросоюзі закликали Росію, що вимагає "гарантій безпеки", поважати права суверенних держав

Сьогодні МЗС РФ поширило передані Вашингтону 15 грудня російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у ст. 4 проєкту договору між РФ і США йдеться, що США мають взяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

"Кожна суверенна держава має право вільно обирати свою зовнішню політику та безпекову політику, а також союзи. Росія має розуміти і поважати це", – заявив Стано.

Він нагадав про принципи європейської безпеки, викладені у Гельсінському заключному акті та Паризькій хартії.

"Для їхньої підтримки ми розробили цілу низку механізмів зміцнення довіри. ОБСЄ, крім Ради Росія – НАТО, також пропонує механізми, які залишаються наріжними каменями будь-якої взаємодії з Росією", – пояснив речник Євросоюзу.

У Білому домі заявили у відповідь на пропозиції Росії, що США обговорюють їх із європейськими союзниками та партнерами.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сказав, що діалог Альянсу з РФ має відбуватися у консультації з європейськими партнерами, такими як Україна.

У МЗС України наголосили, що "головною проблемою безпеки євроатлантичного простору в цей час є озброєна агресія РФ, а також нинішня російська ескалація вздовж кордону України та на її окупованих територіях".

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України до НАТО.

За словами глави МЗС України Дмитра Кулеби, Україна приєднається до НАТО, коли три столиці країн – учасниць НАТО змінять свою думку. Водночас він не назвав їх.

Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато більш руйнівною, ніж будь-яка раніше".

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

Про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну попередив президента РФ Володимира Путіна 7 грудня під час онлайн-переговорів президент США Джо Байден.

Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України, і висунув вимогу надати "надійні, юридично зафіксовані гарантії", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо питання ймовірного вступу України до НАТО.

10 грудня Росія висунула вимогу до Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО. Столтенберг у відповідь наголосив, що право кожного народу обирати свій шлях залишається фундаментальним для НАТО.