У РНБО вважають, що законопроєкт про промислове забруднення становить загрозу для безпеки України

На думку Соловйова, законопроєкт зараз не враховує українських реалій і в ньому є "ряд критично негативних норм, які містять потенційні загрози для національної безпеки України". Зокрема він розкритикував занадто короткий період – чотири роки – для переходу підприємств до нових екологічних норм. Заступник секретаря РНБО підкреслив, що в ЄС на перехід виділяли більше часу: у Польщі – 20 років, у Словаччині – 17.

"До того ж перехід на європейські норми вимагає значних інвестицій в модернізацію, у той час як в Україні державна фінансова підтримка не передбачена. Враховуючи різні технологічні рівні українських і європейських підприємств, встановлення європейських норм викидів у настільки обмежені терміни може призвести до зупинки частини підприємств, що негативно позначиться на економічному стані України", – ідеться в листі.

Заступник секретаря РНБО зазначив, що законопроєкт передбачає можливість відстрочки переходу на строк до семи років, але таку відстрочку можна отримати лише за погодженням із Міністерством довкілля, а порядок для цього ще має розробити Кабмін.

"Наразі процес надання відстрочки не є прогнозованим для підприємств. А для зменшення ризиків у нього необхідно внести уточнення: зокрема, забезпечити можливість застосування положень про відстрочення не тільки при внесенні змін до інтегрованого дозволу, але і при отриманні дозволу вперше. Також важливо, щоб термін відстрочки починав рахуватися від моменту введення в дію висновків НДТМ (збірка найкращих доступних технологій, яку наразі також розробляють. – "РБК-Україна"). Також необхідно видалити з тексту проєкту узагальнюючі поняття "значне забруднення" та "високий рівень захисту" – щоб усунути основи для надмірних дискреційних повноважень посадових осіб", – цитує агентство лист Соловйова.

За його словами, ні введення останніх жорстких екологічних вимог, які діють у ЄС, ні повна відповідність європейським НДТМ не вимагає Угода про асоціацію. Кожна країна Євросоюзу визначала виключення і відхилення від НДТМ, зважаючи на економічну доцільність і з огляду на стан своєї промисловості. Соловйов вважає, що Україна також не зобов'язана копіювати європейські нормативи і не повинна робити їх безумовно обов'язковими для українських підприємств.

"Враховуючи вищесказане, акцентуємо, що законопроєкт №4167 є загрозою для економічної безпеки України, несе значні негативні соціальні та економічні наслідки і не може бути підтриманий Верховною Радою. У доопрацьованому проєкті має бути врахована специфіка української економіки, відображений прагматичний підхід щодо переходу, відсутня жорстка прив'язка до європейських норм і наданий прозоріший механізм для отримання відступу", – зазначено в листі.

Контекст:

Верховна Рада 16 лютого провалила голосування і відправила на доопрацювання законопроєкт №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення".

Законопроєкт потрібно переписати з нуля, тому що законодавці заклали в нього нездійсненні вимоги і його ухвалення в нинішньому вигляді призведе до посилення корупції, заявив президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

Ухвалення запропонованого урядом законопроєкту призведе до падіння промислового виробництва, його не можна подавати на розгляд у такому вигляді, переконаний директор GMK Center, голова комітету екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Станіслав Зінченко.

У Європейській бізнес-асоціації зазначили, що в основі нового варіанту законопроєкту про державний екологічний контроль враховано низку критичних зауважень бізнесу, але в ньому також містяться неоднозначні положення, які ще більше зарегульовують природоохоронну галузь. "Тому Європейська бізнес-асоціація звертається до парламенту та уряду з проханням врахувати зауваження бізнесу і сприяти розробці якісної та комплексної природоохоронної системи, щоб після реформи ми отримали ефективний орган, а не бюрократичного гіганта, основна мета якого – тиск на бізнес", – заявили в ЕВА.