+9 Київ
Ухвалення запропонованого урядом законопроєкту №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення" призведе до падіння промислового виробництва, його не можна подавати на розгляд у такому вигляді. Про це заявив виданню "ГОРДОН" директор GMK Center, голова комітету екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Станіслав Зінченко.
"Законопроєкт №4167 має суттєві недоліки, потребує доопрацювання... Ніхто не проти самої ідеї впровадження інтегрованого дозволу і НДТМ (Найкращі доступні технології та методи керування. – "ГОРДОН"), тобто найкращих доступних технологій. Але те, як це намагаються зробити, зашкодить цілим галузям української економіки", – сказав Зінченко.
Він підкреслив, що Україна має виконати свої зобов'язання і європейські вимоги щодо викидів, для чого і розробили цей законопроєкт. Але запропонований шлях не має зашкодити українській економіці, тому бізнес-асоціації вже виступили проти ухвалення законопроєкту і закликали до проведення ретельного доопрацювання.
"Ті, хто говорить, що цей законопроєкт потрібно ухвалити, кажуть, що це європейські вимоги і це треба зробити. Ніхто не проти, що це потрібно зробити. Але це можна зробити так, що український бізнес виконає міжнародні зобов'язання і нормально адаптується. А можна зробити так, що ми тільки завдамо шкоди українському бізнесу та українській економіці", – зазначив Зінченко.
Серйозна загроза, яку створює цей законопроєкт, у тому, що Україна може просто втратити частину підприємств, адже інвестори і власники можуть закрити або перенести виробництво в країни, де бізнесу пропонують нормальні умови розвитку, вважає експерт. Європейські компанії мали достатньо часу для адаптації – від 15 до 20 років, а українським підприємствам пропонують удвічі-втричі менші строки, попри те, що в Україні є проблеми з доступом до інвестиційних коштів.
"Розгляньмо умовний приклад – модернізація підприємства за новим законом і стандартами коштуватиме €100 млн. Якщо її не провести, штрафи становитимуть, наприклад, €10 млн. Водночас операційний прибуток підприємства – $500 тис. на рік, тобто не вистачить навіть на штраф. Вони бачать, що їм невигідно продовжувати функціонувати, і можуть перенести виробництво у Молдову, Туреччину, у Китай – куди завгодно", – пояснив спікер.
За його словами, ще один суттєвий недолік законопроєкту – те, що він спотворює умови конкуренції.
"Проєкт змушує підприємства надмірно відкривати комерційну інформацію, публічний реєстр інтегрованих дозволів про тих, хто має ці інтегровані дозволи. Це не відповідає умовам відкритості інформації, спотворює конкуренцію і може спричинити ризики для підприємств", – пояснив експерт.
За його словами, комітету із захисту довкілля варто повернутися до альтернативного проєкту закону №4167-1, який раніше скерували на доопрацювання.
"Він збалансованіший, регулює порядок видання, відмови, зупинення та анулювання дозволів", – резюмував Зінченко.
Федерація роботодавців України у відкритому листі до голови парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка заявляла, що проєкт закону №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення" містить низку негативних норм, які спричинять критичні наслідки для підприємств і економіки країни загалом, негативно позначаться на рівні зайнятості та обсягах податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Позафракційний народний депутат України Сергій Магера зазначав, що запропоновані Мінекології екологічні нормативи не відповідають європейським і створюють можливості для зловживань із боку чиновників, а не для захисту довкілля. Він вважає, що у бізнесу є багато зауважень до законопроєкту та їх потрібно взяти до уваги під час підготовки до голосування.
