ВАКС залишив Насірова під вартою, але зменшив заставу із 261 до 131 млн грн

Насірова обвинувачують в отриманні великого хабаря під час відшкодування ПДВ
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Вищий антикорупційний суд України 14 вересня продовжив арешт колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову, якого обвинувачують в отриманні неправомірної вигоди. Про це пресслужба суду 14 вересня повідомила у Facebook.

Колегія суддів частково задовольнила клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і продовжила тримання Насірова під вартою на 60 днів. Водночас знизили розмір застави, під яку він може вийти: із 261 млн грн, призначених 26 липня, до 131 млн грн.

У разі внесення застави обвинувачений буде зобов'язаний виконувати низку вимог: носити електронний браслет, не виїжджати з Києва і здати паспорти, не спілкуватися зі свідками і з'являтися на першу вимогу на допит. Строк дії запобіжного заходу – до 12 листопада, зазначили в суді.

Центр протидії корупції повідомив у Telegram, що раніше Насіров стверджував: максимальна сума, яку він може внести як заставу, становить 10 млн грн.

Окрім того, Насіров скаржився на проблеми зі здоров'ям та зазначав, що у СІЗО йому не можуть надати належної медичної допомоги.

Контекст:

Насірова заарештували у жовтні 2022 року. Спочатку йому обрали запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави в розмірі 523,2 млн грн, потім її зменшили до 261 млн грн. Весь цей час колишній чиновник перебуває у СІЗО.

За версією слідства, тодішній голова ДФС України за допомгою свого радника протягом 2015–2016 років одержав на свою користь і на користь третіх осіб понад 722 млн грн неправомірної вигоди за вчинення дій, пов'язаних із відшкодуванням ПДВ підконтрольним власнику агрохолдингу юридичним особам у розмірі понад 3,2 млрд грн, повідомляла САП. У цій справі також фігурує бізнесмен Олег Бахматюк (підприємець перебуває за кордоном, в Україні суд заарештував його заочно). У травні 2023 року справу передали до суду.

Насірова в Україні також обвинувачують у зловживанні владою і службовим становищем, що спричинило збитки на суму приблизно 2 млрд грн. За даними слідства, на посаді керівника ДФС він ухвалював рішення на користь бізнесмена-втікача Олександра Онищенка, щодо якого розслідують провадження за підозрою в махінаціях із газом.