Венедіктова поки не ознайомилася зі скаргою на порушення під час ухвалення закону про олігархів

Венедіктова: До мене ще скарга не дійшла, є ж певні проблеми, але обов'язково дійде
Фото: Ірина Венедіктова / Facebook

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова ще не ознайомилася зі скаргою про порушення під час голосування за закон про деолігархізацію. Про це вона повідомила 2 жовтня на виїзному засіданні фракції "Слуга народу", передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Журналісти запитали генпрокурорку, чи надійшла їй скарга щодо порушень під час голосування за закон про деолігархізацію.

"До мене ще скарга не дійшла, є ж певні проблеми, але обов'язково дійде. Я обов'язково сама ще це почитаю, бо історія кримінальних проваджень із політичним голосуванням – це цікава історія... Коли побачу заяву, подивлюся, які саме акценти прописані, тому що прописані вони юристами, а заявляються ж вони політиками. Коли ми отримуємо документи і чуємо коментар – це два різні всесвіти. Тому чекаємо, будемо розбиратися", – сказала вона.

Контекст:

Верховна Рада 23 вересня ухвалила у другому читанні законопроєкт про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування проводили за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.

Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію у другому читанні, народні депутати врахували три поправки, які суперечать одна одній, заявляв голова фракції "Голос" Ярослав Железняк. Перший заступник голови парламенту Руслан Стефанчук назвав два варіанти вирішення можливої правової колізії в законі про олігархів.

Раніше партія "Слуга народу" анонсувала щонайменше сім додаткових законопроєктів про регулювання діяльності олігархів в Україні, серед них – про антимонопольне законодавство, зміни до закону про політичні партії.

Відповідно до ухваленого закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або має монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.

У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники муситимуть повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію в Національне агентство з питань запобігання корупції.

2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом стосовно законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.

Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) прийняла до розгляду звернення спікера ВР Дмитра Разумкова із проханням оцінити законопроєкт про олігархів.

У комісії заявляли, що підготують висновок щодо законопроєкту президента України Володимира Зеленського про олігархів у середині грудня. Також у Венеціанській комісії наполягали, що Рада не має розглядати законопроєкт про олігархів у другому читанні, поки не буде готовий її висновок, оскільки це буде "вкрай негативним сигналом" західним партнерам.

28 вересня депутати з фракції "Європейська солідарність" подали заяви про ймовірне скоєння кримінального злочину під час голосування за закон про деолігархізацію.