Венедіктова замінила керівника групи прокурорів у справі "Роттердам плюс"

Венедіктова зазначила, що зазвичай співробітники цих двох органів працюють злагоджено і продуктивно.

"Три рази прокурор САП приймав рішення про закриття провадження, три рази його рішення були скасовані: перший раз виніс ухвалу про скасування Вищий антикорупційний суд і ще два рази відповідні постанови скасував [в.о. голови САП] Максим Грищук. Три рази і детективи НАБУ, і сторона, яка отримала статус потерпілої у справі, зверталися до ВАКС із тим, щоб компетентний суд знайшов підстави для відводу прокурора САП, однак такі підстави знайдені не були і у відводі було відмовлено", – написала Венедіктова.

За її оцінкою, з кримінально-процесуального погляду ця ситуація є складною.

"Три рази закрити справу і три рази отримати скасування постанови про закриття – це багато. Питання настільки важливе і резонансне, що місця для процесуальних помилок немає. Сьогодні вранці мною прийнято рішення про заміну старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні "Роттердам плюс", – написала генпрокурорка.

У НАБУ 16 квітня заявили, що незважаючи на зібрані детективами докази, процесуальний прокурор Віталій Пономаренко тричі закривав провадження у формулі "Роттердам плюс": у серпні 2020-го, у січні та квітні 2021 року.

"НАБУ вкотре закликає генпрокурорку Ірину Венедіктову змінити старшого групи прокурорів у справі "Роттердам плюс". Адже поведінка цього прокурора свідчить про його упередженість. Наразі лише генпрокурор може змінити Пономаренка, однак уникає ухвалення такого рішення", – зазначали в НАБУ.

Контекст:

Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вартість вугілля розраховували за формулою "вартість вугілля в порту Роттердам плюс вартість його доправлення в Україну". Через застосування формули теплові генерації, зокрема ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, продавали електроенергію дорожче, зазначала "Економічна правда". Формулу скасували 1 липня 2019 року із запровадженням ринку електроенергії.

Як пояснило "Слово і діло", у тариф на електроенергію закладали вартість доправлення вугілля з порту в місті Роттердам (Нідерланди) до ТЕС, водночас не враховували, звідки привозили вугілля. Отже, зазначили журналісти, купуючи вугілля на території України (зокрема в окремих районах Донецької і Луганської областей), а не за кордоном, можна було одержувати надприбуток. Цим, на думку НАБУ і САП, скористалася група ДТЕК.

НАБУ почало розслідування у цій справі 2017 року. У ній фігурує шестеро осіб: четверо колишніх членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, і двоє топменеджерів ДТЕК.

У січні 2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд Києва підтвердив, що детективи НАБУ діяли законно і в межах повноважень під час розрахунку і встановлення розміру збитків через введення формули "Роттердам плюс". У бюро вважають, що за перший період дії формули у 2016–2017 роках споживачам електроенергії завдали збитків у розмірі 18 млрд грн. Збитки за весь період дії формули, за даними НАБУ, становлять 39 млрд грн.

У ДТЕК відкидають обвинувачення НАБУ і стверджують, що співробітники компанії зазнали необґрунтованих переслідувань у межах цього кримінального провадження.