Відсутність доказів і спливання всіх можливих строків змусили САП закрити справу "Роттердам плюс" – адвокатка
Ірина Одинець: Мені б дуже хотілося вірити, що це вже остання крапка, тому що справі вже більше чотирьох років
"Більше того, після закінчення строків, тобто після 21 січня 2021 року, згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, можна лише закрити справу. Усе. Інших підстав немає. Інших жодних кроків зроблено не може бути – ані прокуратурою, ані органами досудового розслідування. Виключно закриття справи", – повідомила адвокатка.
Вона зазначила, що в матеріалах справи не містилося жодного підтвердження збитків або шкоди від дії формули. Водночас Одинець припустила, що НАБУ і феросплавні заводи намагатимуться оскаржити рішення прокуратури.
"Мені б дуже хотілося вірити, що це вже остання крапка, тому що справі вже більше чотирьох років. Проте я думаю, що все ж детективи і феросплавні заводи пана [Ігоря] Коломойського будуть ще раз оскаржувати, оскаржувати й оскаржувати, поки в них не закінчаться нові неправильні прокурори", – додала адвокатка.
Контекст:
САП повідомила 28 серпня 2020 року про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, що стосується підозрюваних, через відсутність достовірних і вичерпних доказів завдання збитків. 8 серпня спливав строк проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, із березня 2017-го. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину. ВАКС підтримав це рішення.
НАБУ 27 жовтня повідомило про поновлення справи.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада припинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через відсутність складу злочину. Антимонопольний комітет України також закрив розслідування щодо формули "Роттердам плюс" у зв'язку з відсутністю порушень.
21 січня 2021 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повторно закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.
27 січня про поновлення цієї справи повідомило НАБУ. Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова, коментуючи цей факт, нагадала, що Вищий антикорупційний суд уже двічі погодився з рішенням процесуального керівника у цій справі Віталія Пономаренка про закриття провадження.
17 березня ВАКС утретє підтвердив законність дій старшого прокурора групи прокурорів САП, який двічі закрив справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура втретє закрила справу "Роттердам плюс", про це повідомило 9 квітня Національне антикорупційне бюро, яке розслідувало її понад чотири роки.
В.о. голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Максим Грищук удруге скасував постанову прокурора Віталія Пономаренка про закриття справи "Роттердам плюс", заявили в НАБУ 16 квітня.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину. Рішення про закриття справи ухвалив старший прокурор групи прокурорів Денис Демків 20 травня після вивчення "понад 100 томів письмових матеріалів та 350 Гб відеозаписів допитів", повідомили в НАБУ. У Національному антикорупційному бюро підкреслили, що не згодні з оцінюванням матеріалів справи новим прокурором.
Демків зазначив, що справу "Роттердам плюс" закрили вчетверте через недоведеність збитків від дії формули і закінчення максимально припустимих законом строків досудового розслідування.