Недоведеність збитків і спливання максимально допустимих строків розслідування – новий прокурор пояснив причини закриття "Роттердам плюс"

Недоведеність збитків і спливання максимально допустимих строків розслідування – новий прокурор пояснив причини закриття "Роттердам плюс" Формула "Роттердам плюс" діяла для розрахунку вартості вугілля, щоб встановити прогноз вартості електроенергії для промислових споживачів у період 2016–2019 років
Фото: depositphotos.com
Справу "Роттердам плюс" закрили вчетверте через брак доказів збитків від дії формули і закінчення максимально допустимих законом строків досудового розслідування. Про це повідомив старший керівник групи прокурорів Денис Демків, пише "Цензор.НЕТ".

"Я вважаю, що, крім питання доведення збитків, моє бачення, що у нас наразі завершився максимально допустимий термін слідства. І закінчився він ще до того, як я став старшим групи прокурорів. Мною було прийнято рішення про закриття провадження щодо шести підозрюваних", – повідомив прокурор САП.

Демків у коментарі виданню також зазначив, що до моменту закриття провадження він не одну годину обговорював із детективами НАБУ проблемні питання. Закінчення максимально допустимих строків досудового розслідування у справі "Роттердам плюс" публічно підтверджувала і генеральна прокурорка Ірина Венедіктова.

Журналісти "Цензор.НЕТ" зазначають, що з моменту вручення підозр у серпні 2019 року у детективів і прокурорів було 12 місяців на завершення слідчих дій. За їхніми даними, на той момент, коли прокурор Пономаренко вперше закрив провадження 27 серпня 2020 року, у слідчих залишалося всього три дні.

Контекст

САП повідомила 28 серпня 2020 року про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, що стосується підозрюваних, через брак достовірних і вичерпних доказів завдання збитку. 8 серпня закінчувався строк проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, з березня 2017-го. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину. ВАКС підтримав це рішення.

НАБУ 27 жовтня повідомило про відновлення справи.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада припинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через брак складу злочину. Антимонопольний комітет України також закрив розслідування щодо формули "Роттердам плюс" у зв'язку з відсутністю порушень.

21 січня 2021 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повторно закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.

27 січня про відновлення цієї справи повідомило НАБУ. Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова, коментуючи цей факт, нагадала, що Вищий антикорупційний суд уже двічі погодився з рішенням процесуального керівника у цій справі Віталія Пономаренка про закриття провадження.

17 березня ВАКС утретє підтвердив законність дій старшого прокурора групи прокурорів САП, який двічі закрив справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура втретє закрила справу "Роттердам плюс", про це повідомило 9 квітня Національне антикорупційне бюро, яке розслідувало її  понад чотири роки.

В.о. глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Максим Грищук удруге скасував постанову прокурора Віталія Пономаренка про закриття справи "Роттердам плюс", заявили в НАБУ 16 квітня.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину. Рішення про закриття справи ухвалив старший прокурор групи прокурорів Денис Демків 20 травня після вивчення "понад 100 томів письмових матеріалів та 350 Гб відеозаписів допитів", повідомили в НАБУ. У Національному антикорупційному бюро підкреслили, що не згодні з оцінкою матеріалів справи новим прокурором.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати