"Сьогодні кожен автовласник заправляє свій автомобіль по ціні "Роттердам плюс". Тиждень тому уряд навіть окремий акт прийняв, у якому чорним по білому прописав: ціни на українських АЗС мають бути не вищими, ніж ціна в порту "Роттердам плюс 7 грн із літра". Іншими словами, це "Роттердам плюс $200 на тоні". А тепер читаю здивування всяких маршалів залізничних військ, що прокурор САП якось неправильно закрив справу по вугільній формулі "Роттердам плюс". Так а що ви хочете? Щоб він [прем'єр-міністру Денисові] Шмигалю виписав підозру й усьому уряду за "Роттердам плюс" у бензині? Чи [президенту Володимирові] Зеленському зачитав права підозрюваного через його підпис у меморандумі з МФВ, за яким українцям нав’язали ціну на газ "Амстердам плюс"?" – заявив він.
Кучеренко вважає, що "роттердами", "амстердами", "дюссельдорфи" і "плюси" – це все не українська історія і нічого спільного з інтересами споживачів у цих формулах немає".
"Але якщо розслідувати одну формулу, то будьте здорові – йдіть із підозрами в уряд та в Офіс президента", – написав депутат.
Контекст
САП повідомила 28 серпня 2020 року про закриття справи "Роттердам плюс" у частині, що стосується підозрюваних, через брак достовірних і вичерпних доказів завдання збитку. 8 серпня закінчувався строк проведення розслідування, яке триває три з половиною роки, з березня 2017-го. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зобов'язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв'язку з відсутністю складу злочину. ВАКС підтримав це рішення.
НАБУ 27 жовтня повідомило про відновлення справи.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 18 листопада припинила всі провадження щодо оскарження рішення прокуратури закрити справу "Роттердам плюс" через брак складу злочину. Антимонопольний комітет України також закрив розслідування щодо формули "Роттердам плюс" у зв'язку з відсутністю порушень.
21 січня 2021 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повторно закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.
27 січня про відновлення цієї справи повідомило НАБУ. Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова, коментуючи цей факт, нагадала, що Вищий антикорупційний суд уже двічі погодився з рішенням процесуального керівника у цій справі Віталія Пономаренка про закриття провадження.
17 березня ВАКС утретє підтвердив законність дій старшого прокурора групи прокурорів САП, який двічі закрив справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура втретє закрила справу "Роттердам плюс", про це повідомило 9 квітня Національне антикорупційне бюро, яке розслідувало її понад чотири роки.
В.о. глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Максим Грищук удруге скасував постанову прокурора Віталія Пономаренка про закриття справи "Роттердам плюс", заявили в НАБУ 16 квітня.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура 20 травня вчетверте закрила справу "Роттердам плюс" через відсутність у ній складу злочину. Рішення про закриття справи ухвалив старший прокурор групи прокурорів Денис Демків 20 травня після вивчення "понад 100 томів письмових матеріалів та 350 Гб відеозаписів допитів", повідомили в НАБУ. У Національному антикорупційному бюро підкреслили, що не згодні з оцінкою матеріалів справи новим прокурором.
-1 Київ
